Я вечір нишком украду,
вогні поцуплю по одному,
щоб сплутав шлях свій ти додому
і заблукав в мені незнаній...
Коханій...
Може, цілунком зваблю щиру душу,
а очі зачарую зіллям,
і зранку знов буде похмілля,-
у мене хмелю - повні роки...
Сріблися плесом, вічне небо!
Тобі я зорі повертаю...
Знаю!
Любов могутніша за відьму.
13.08.2016р.
женщины, как всегда переоценивают силу любви, или я заблуждаюсь? тогда пора уже явить её миру и сделать его лучше, может это и будет пришествием Бога и царствием Его? тогда дело за вами, ждемс...
Думаю, (вірніше - впевнена!),- жінки не переоцінюють силу любові, а дещо її не додають своїм чоловікам... і сім"ям... Любов - то справжня наука, якої потрібно вчитися усе життя, і полягає вона , впершу чергу, у відмові від власного "его" заради іншої людини, заради сім"ї... Любов - це дарування свого часу, своїх сил(фізичних і душевних), це здатність пробачати...Тобто любов- це зовсім не політ над хмарами( як ми усі собі це ілюзорно уявляємо...)Любов - це тяжка праця над собою, над рисами свого характеру...Тільки так можемо пізнати справжню любов!
не погоджусь: любов точно відьмівська мара на нас, чоловіків, від вас, доньок відьомських!
ой не попасти в руки ваші!
(чи таки: ой би тільки в оці руки, в чари років, і вмілосго серця, і ворожбицького голосу!..)