Тихі, ледве вловимі кроки все ближче й ближче до тебе. Навколо більше немає нікого, лише ці кроки. Хто це?
Цікавість межує з хвилюванням – серце починає битися сильніше. Коли цей хтось зовсім близько, серце набирає шалений темп. Секунда… Лише одна секунда…
Постріл. … Час зупинився.
Ще якусь мить ти відчуваєш біль від розчарування. Серце ще б’ється, але щось заважає йому, щось розриває його навпіл. Воно не здається – намагається жити, намагається затримати цю мить, але вона так яро рветься на волю.
Ще на якийсь час охоплює думка: «Чому?», а потім залишається лише порожнеча.
Очі відкриті, але ти не бачиш життя. Тільки ледь відчутний вітерець торкається твоєї шкіри.
Серце все ще невпинно намагається затримати невловиму мить життя, але ось вона вислизує з обіймів його биття й залишає серце нерухомим.
Ти – поза простором.
Лише якесь невідоме життя ще бринить у тобі. Воно заповнює собою порожнечу, починає загоювати рани на серці. Пробуджує підсвідомість. Кличе піти за собою.
Довірся йому… Це твій останній шанс залишитись…
20 квітня – 22 червня 2015 р.
