Красеню, Києве, граде столичний!
Кращі із кращих тебе прославляли,
Завжди ти був чарівний, феєричний,
Були гостинними твої вокзали.
Ти – златоверхий, освячений Богом,
( Сивий Дніпро дихав часом століть),
Був Україні незмінним покровом,
Прихистком був у часи лихоліть.
Твої мости чарували красою,
Сад Ботанічний – це диво із див,
Вузи, театри зростали з тобою,
Як же каштани свої ти любив...
Взяли невірні в полон твою вроду,
Землю шматують і все їм замало,
Вкрали тебе у твого же народу,
Навіть каштани твої розстріляли.
Ти і палав і здригався від болю,
Гірко ридав, як сто кач проплило,
Юні герої вмирали за волю,
В небо пішли - святе місто жило.
Красеню Києве, граде столичний,
Ти не здавайся до рук ворогів,
Будь нам на радість могутній, величний,
Хто кров пролив – тобі жить заповів.
Красеню Києве, граде столичний,
Ти не здавайся до рук ворогів,
Будь нам на радість могутній, величний,
Хто кров пролив – тобі жить заповів. ГРАНДІОЗНО! СВЯТІ СЛОВА! ОБИРАЮ!
Шостацька Людмила відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Гарний вiрш, Людмило. Дуже яскраво ви описали нашу столицю. Але ж i в iнших мiстах та селах Украiни е своi привабливi мiсця, своi красивi куточки. Хоча б ваше мiсто Хмельницький, вiн же Проскурiв, вiн же Плоскирiв, кажуть, також дуже красиве, мальовниче мiсто.
Тiльки от ви у 12 рядку написали слово "якже" разом, а правильнiше писати цi слова окремо "як же".
Шостацька Людмила відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую за підказку.Скористалась.Привабливі місця,Дімо,є кругом.Можна писати про усе.А тут мені згадались розстріляні каштани в столиці і це було приводом для написання цього вірша.
иро дякую вам і як пошановувач поетичного слова, і як корінний кіянин. Київ став таким чудовим, бо у нього вклали свій талант усі найкращі сини нашої країни. Тож в усьому гарному, що є у Київі є доля усіх українців.
Шостацька Людмила відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00