Є речі, яких ніколи не забути,
Це присмак шкіри, солодких, ніжних губ.
І дотик тіла, що не давав тобі заснути
І найтепліших рідних мужніх рук.
Є спогади, які не хочеться забути
Це вечори де разом Ти і Я.
І так до них ще хочеться вернутись
Й відчути, що ти Мій а я Твоя.
Є погляд, який ні з ким і не зрівняти
Такий один, від нього таєш ти.
Коли він дивиться, так хочеться кричати
Від радості, кохання, теплоти.
Є голос, який так хочеться почути
Який шептав тобі: « Як я тебе люблю»
Так хочеться це знову все відчути
А не стояти в прірви на краю.
Є просто люди, яких і не забути
Пройде хоч рік, хоч два, а може й три.
Яких так хочеться до себе повернути,
І не дивитись на минуле, далі йти!
