Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олексій Тичко: Дідова хата - ВІРШ

logo
Олексій Тичко: Дідова хата - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Персональный ЧАТ Enol
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Дідова хата

Олексій Тичко :: Дідова хата
Поїду до діда, насправді, до хати,
Давно у зажурі самотня стоїть.
Сувоями згадки почну розгортати,
Хай прийде минуле у нинішній світ.

Небілені стіни і призьба не чорна.
Сліпі, тьмяні вікна, немиті в пилу.
Лози здичавілої висохлі грона,
Упали на стежку дитинства мою.

Доли, домоткані доріжки картаті
І лава на ній, ще маленьким сидів.
До пахощів м’яти і сіна у хаті,
Добавився запах вологих кутів.

Ще будуть у шибці світанки згорати
І півні будитимуть сонне село.
Я ще при нагоді  вернуся до хати,
Приїду до діда. Згадаю його.
2016 

ID:  678082
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 14.07.2016 21:08:08
© дата внесення змiн: 14.07.2016 21:08:08
автор: Олексій Тичко

Мені подобається 11 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Шостацька Людмила
Прочитаний усіма відвідувачами (808)
В тому числі авторами сайту (20) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Іноді потрібно поветатись у дитинство. give_rose
 
Олексій Тичко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, з роками все частіше і частіше згадується дитинство, дякую1 12 12 12
 
smile звичайно, творити прекрасне -це покликання smile та я знаю, вiн хороший i добрий , Дзвонарик..
 
Олексій Тичко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я і не сумніваюся, дякую!
 
Десь вранцi писала вже вiдгук....та з телефона десь не вийшло вставити тут. Чудовий i дуже сучасний твiр. Не знаю я,яке задоволення вiд того мае Дзвонарик,переписуючи чужi твори,але надавала б йому по одному мiсцю за це. smile
 
Олексій Тичко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, нема проблем, сам факт, що людині вірш сподобався і він хотів іще зробити його кращим мене радує... 12 23 23 23
 
Гарно, щиро, give_rose icon_flower зворушливо і трішки сумно.
 
Олексій Тичко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,дійсно,і мені сумно...Така тема. 23 23 23
 
Душевно і щиро написано 12 16 give_rose
 
Олексій Тичко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую!
12
 
Дуже майстерний і зворушливий твір. 12 12 12 17 flo31 flo36
 
Олексій Тичко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
12 Дякую!
 
Д З В О Н А Р, 14.07.2016 - 21:56
12 12 12
Гарно, дуже сподобався. Не втримався і трішки підправив для кращого звучання.

Поїду до діда, насправді, до хати,
Давно у зажурі самотня стоїть.
Сувоями згадки почну розгортати,
Хай прийде минуле у нинішній світ.

Небілені стіни і призьба ВЖЕ чорна.
Сліпі, тьмяні вікна, немиті в пилу.
Лози здичавілої висохлі грона,
Упали на стежку дитинства мою.

Доли, домоткані доріжки картаті
І лава на ній, ще маленьким сидів.
До пахощів м’яти і сіна у хаті,
Добавився запах вологих кутКів.

Ще будуть у шибці світанки згорЯти
І півні будитимуть сонне село.
Я ще при нагоді вернуся до хати,
І ТУТ В ПАМЯТЬ ДІДА ПОХИЛЮ ЧОЛО..

Прекрасний вірш! clap clap clap
 
Олексій Тичко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за працю! Але,спробую відстояти свій варіант. "Вже" намагаюся зайвий раз не вживати. Тим більше, що призьба у хаті в якій не живуть не може бути чорною, бо її ніхто не фарбує і відповідно вона буде якась сіра."Не" натомість ще і піднімає прозорість вірша(на одну приголосну менше)."І ТУТ В ПАМЯТЬ ДІДА ПОХИЛЮ ЧОЛО.. "Ваш варіант- "похилю" вибивається з наголосу.В будь якому випадку я вам дякую, ви ж хотіли як краще, хоча, безперечно вірш не бездоганний і я з цим погоджуюся. Натхнення Вам!
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вичитка
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Рахманий
Mattias Genri: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - sliczna...
Синонім до слова:  видих
Наталя Хаммоуда: - Відди́х, зди́х.
Синонім до слова:  Вірний
Eyfiya: - Непохитний
Синонім до слова:  Вірний
levile: - Незрадливий Вірний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верлібр
Андрій Ключ: - Танцпро – танцююча проза
Синонім до слова:  Церата
Олекса Терен: - Обрус.
Знайти несловникові синоніми до слова:  видих
Enol: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Микола Холодов: - Кльова, Класна, Красна.
Синонім до слова:  Церата
Neteka: - Вощонка
Синонім до слова:  Церата
dashavsky: - Клейонка.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Церата
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Neteka: - Писана
x
Нові твори
Обрати твори за період: