Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Тріумф: Наша історія - ВІРШ


Тріумф: Наша історія - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 5

Пошук


Перевірка розміру




Наша історія

Стала. В дзеркало дивлюся Тай собі гадаю: Що це, вправо я хилюся – Плечко опускаю? Сіла. В спогади втопилась. Ти ж хіба ж не знаєш? Мало жому наносилась? Трави всі збираєш Та мішком додому носиш – На зиму ховаєш. Скільки того? Капка з носа, Як повисихає. Зими довгі, страшні люті, З снігом і з морозом. - Як це жити? І як бути? Дай же, Боже, розум. Прости мене, Боже, бідну, Не суди суворо. – Відібрали землю рідну. От, – краду на сором. - Ходім, доню, по солому – Гріх, я не перечу. Лячно йти вночі одному В люту холоднечу. - Ти мене учила, мамо: Не роби гидоту… Що нехай те буде мало, Але з свого поту. - Гірко, доню, моя мила. Серце сором крає. А корова зголодніла – З голоду здихає. Як корова наша здохне, То й ми поздихаєм. Серце в «Родины» не тьохне. Якось дочвалаєм …- Наскубли в’язки соломи – Аж пучки горіли Тай пішли хутчіш додому, Бо уже сіріло. Завірюха завиває, Куди йти, – не бачим, Уже й сорому немає. Йдемо й гірко плачем. Того снігу – до коліна, Ледве тягнем ноги. Руки й спина – вже зомліли. Дійшли до дороги. Калатало серце в грудях Від страху і втоми. І не скажеш те на людях. Вже. Нарешті. Вдома. По стеблині зазбирали В обійстю солому І від страху вже не спали: Що ж буде потому? Виглядаю з-за фіранки, Аж стукають зуби – До обіду, аж від ранку. Боже, що ж то буде? На дорозі, недалеко, Вже сторож з’явився. Заглядав, немов лелека, Бо слід загубився. Походив, поматюкався І назад вернувся. На бариш він сподівався, І ось так спіткнувся. «Як не маєш чим платити, То плати собою, В казематі будеш гнити: Полагодь зі мною!» А скирти оті чорніли, Згнивали до літа. Ну а люди – щоб не сміли Взяти «своє» з жита. Кожен день із гучномовця Язиком плескали: Все це наше! – Й урядовці Бариші збирали. Отаке життя вдовицям… Комунякам – сором. Сумно, гірко подивиться, Що було з народом. Глитаї оті радянські Все собі згрібали. Все, що можна було взяти, Скрізь позабирали. Оголили Україну, Голову побрили І отруту їх зміїну По землі розлили. Знову множаться вдовиці, І сироти плачуть. Виють вражії вовчиці І в них біси скачуть. Тягне їх на Україну Сльози умножати, Неньку рідну солов’їну Чоботом топтати. Бо не мають де подіти Бомби і гармати – Поспішають вражі діти Крівцю проливати. Та як ви ж такі багаті Та мудрії люди, Робіть лад у своїй хаті Та не лізьте всюди. Не вбивайте та не цькуйте, Не живіть брехнею, І для воєн не працюйте, Не тіштесь бронею. Свої лапті підкували – Підошви залізні, Щоби знову збиткували, Несли біди різні. Гей, проснися, Україно, Витри свої сльози! Йди до Господа, дитино, І Він допоможе! Нехай блудні твої діти Господа шукають, Бо без Нього, як ті віти, Всі позасихають. Дай нам, Боже, спам’ятання, – Виведи із блуду. Я від вечора до рання Прославляти буду. Бо Ти, Боже, хочеш правди, Пізнання, покори. Милосердний, добрий завжди – Ти рівняєш гори. І всю велич їх і силу, Могутність і славу Робиш, наче жменька пилу Бурі на забаву. Хто ж то може сперечатись, Господи, з Тобою І бездумно величатись? Вмиється сльозою. Станьмо, браття Українці, Разом всі – стіною. І на Божій станьмо гілці Буйною листвою. Галина Яхневич.

ID: 677298
Рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата надходження: 11.07.2016 00:52:55
© дата внесення змiн: 29.07.2016 18:41:59
автор: Тріумф

Мені подобається 2 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: Іванюк Ірина
Прочитаний усіма відвідувачами (242)
В тому числі авторами сайту (10) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Чайківчанка, 16.07.2016 - 13:31
12 23
 
Тріумф відповів на коментар Чайківчанка, 01.01.1970 - 03:00
16 give_rose flo16
 
Надія Башинська, 11.07.2016 - 22:08
42 43 42 ...і на Божій станьмо гілці
Буйною листвою!!! flo25 06 flo27 06 flo28
 
Тріумф відповів на коментар Надія Башинська, 01.01.1970 - 03:00
Так, пані Надю, лиш з Господом Богом ми можемо знову розквітнути. Нажаль, не всі розуміють. Дякую за візит і сердечно запрошую вас відвідати:
http://blahovichennj.blogspot.gr/ 16 give_rose
 
Іванюк Ірина, 11.07.2016 - 01:00
Грунтовна, добра робота,пані Галино!Бо Ти, Боже, хочеш правди,
Пізнання, покори.
Милосердний, добрий завжди –
Ти рівняєш гори.

І всю велич їх і силу,
Могутність і славу
Робиш, наче жменька пилу
Бурі на забаву. 16 give_rose friends
 
Тріумф відповів на коментар Іванюк Ірина, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вам вдячна, пані Ірино, за розуміння і високу оцінку.
Щиросердечно запрошую вас відвідати:
http://blahovichennj.blogspot.gr/ 16 smile give_rose
 

Нові твори