Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Тріумф: Наша історія - ВІРШ


Тріумф: Наша історія - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 49
Персональный ЧАТ 8Miriam8
Персональный ЧАТ Dashavsky
Персональный ЧАТ Dison
Персональный ЧАТ Genyk
Персональный ЧАТ GortenziaYulia
Персональный ЧАТ Helen Birets
Персональный ЧАТ IRYNA_SKASKIV
Персональный ЧАТ Karlsson
Персональный ЧАТ Kira
Персональный ЧАТ Luka
Персональный ЧАТ Majra
Персональный ЧАТ Polemokrateia
Персональный ЧАТ Ptiza-ua
Персональный ЧАТ Romashe4ka
Персональный ЧАТ Rossignol
Персональный ЧАТ Rutzt
Персональный ЧАТ Snow White
Персональный ЧАТ Yaguarondi
Персональный ЧАТ YarSlav 2018
Персональный ЧАТ Zoja
Персональный ЧАТ Амадей
Персональный ЧАТ Андрій Мурин
Персональный ЧАТ Андрій Толіч
Персональный ЧАТ Бабич
Персональный ЧАТ В. Штефан
Персональный ЧАТ Валентина Рубан
Персональный ЧАТ Володимир Присяжнюк
Персональный ЧАТ Гість-Наум
Персональный ЧАТ Ганна Верес
Персональный ЧАТ Ден Мун
Персональный ЧАТ Дружня рука
Персональный ЧАТ Капелька
Персональный ЧАТ Катерина Соколова
Персональный ЧАТ Квітень Олександр
Персональный ЧАТ Ки Ба 1
Персональный ЧАТ Ксеня Шелест
Персональный ЧАТ Міха Невідомський
Персональный ЧАТ Маг Грінчук
Персональный ЧАТ Марічка9
Персональный ЧАТ Наташа Марос
Персональный ЧАТ Николай Процюк
Персональный ЧАТ Потусторонний
Персональный ЧАТ Променистий менестрель
Персональный ЧАТ Редьярд
Персональный ЧАТ С.І.М.ка
Персональный ЧАТ Світла(Світлана Імашева)
Персональный ЧАТ Светлана Борщ
Персональный ЧАТ Сергій Тімченко
Персональный ЧАТ яся

Пошук


Перевірка розміру




Наша історія

Стала. В дзеркало дивлюся Тай собі гадаю: Що це, вправо я хилюся – Плечко опускаю? Сіла. В спогади втопилась. Ти ж хіба ж не знаєш? Мало жому наносилась? Трави всі збираєш Та мішком додому носиш – На зиму ховаєш. Скільки того? Капка з носа, Як повисихає. Зими довгі, страшні люті, З снігом і з морозом. - Як це жити? І як бути? Дай же, Боже, розум. Прости мене, Боже, бідну, Не суди суворо. – Відібрали землю рідну. От, – краду на сором. - Ходім, доню, по солому – Гріх, я не перечу. Лячно йти вночі одному В люту холоднечу. - Ти мене учила, мамо: Не роби гидоту… Що нехай те буде мало, Але з свого поту. - Гірко, доню, моя мила. Серце сором крає. А корова зголодніла – З голоду здихає. Як корова наша здохне, То й ми поздихаєм. Серце в «Родины» не тьохне. Якось дочвалаєм …- Наскубли в’язки соломи – Аж пучки горіли Тай пішли хутчіш додому, Бо уже сіріло. Завірюха завиває, Куди йти, – не бачим, Уже й сорому немає. Йдемо й гірко плачем. Того снігу – до коліна, Ледве тягнем ноги. Руки й спина – вже зомліли. Дійшли до дороги. Калатало серце в грудях Від страху і втоми. І не скажеш те на людях. Вже. Нарешті. Вдома. По стеблині зазбирали В обійстю солому І від страху вже не спали: Що ж буде потому? Виглядаю з-за фіранки, Аж стукають зуби – До обіду, аж від ранку. Боже, що ж то буде? На дорозі, недалеко, Вже сторож з’явився. Заглядав, немов лелека, Бо слід загубився. Походив, поматюкався І назад вернувся. На бариш він сподівався, І ось так спіткнувся. «Як не маєш чим платити, То плати собою, В казематі будеш гнити: Полагодь зі мною!» А скирти оті чорніли, Згнивали до літа. Ну а люди – щоб не сміли Взяти «своє» з жита. Кожен день із гучномовця Язиком плескали: Все це наше! – Й урядовці Бариші збирали. Отаке життя вдовицям… Комунякам – сором. Сумно, гірко подивиться, Що було з народом. Глитаї оті радянські Все собі згрібали. Все, що можна було взяти, Скрізь позабирали. Оголили Україну, Голову побрили І отруту їх зміїну По землі розлили. Знову множаться вдовиці, І сироти плачуть. Виють вражії вовчиці І в них біси скачуть. Тягне їх на Україну Сльози умножати, Неньку рідну солов’їну Чоботом топтати. Бо не мають де подіти Бомби і гармати – Поспішають вражі діти Крівцю проливати. Та як ви ж такі багаті Та мудрії люди, Робіть лад у своїй хаті Та не лізьте всюди. Не вбивайте та не цькуйте, Не живіть брехнею, І для воєн не працюйте, Не тіштесь бронею. Свої лапті підкували – Підошви залізні, Щоби знову збиткували, Несли біди різні. Гей, проснися, Україно, Витри свої сльози! Йди до Господа, дитино, І Він допоможе! Нехай блудні твої діти Господа шукають, Бо без Нього, як ті віти, Всі позасихають. Дай нам, Боже, спам’ятання, – Виведи із блуду. Я від вечора до рання Прославляти буду. Бо Ти, Боже, хочеш правди, Пізнання, покори. Милосердний, добрий завжди – Ти рівняєш гори. І всю велич їх і силу, Могутність і славу Робиш, наче жменька пилу Бурі на забаву. Хто ж то може сперечатись, Господи, з Тобою І бездумно величатись? Вмиється сльозою. Станьмо, браття Українці, Разом всі – стіною. І на Божій станьмо гілці Буйною листвою. Галина Яхневич.

ID: 677298
Рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата надходження: 11.07.2016 00:52:55
© дата внесення змiн: 29.07.2016 18:41:59
автор: Тріумф

Мені подобається 2 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: Іванюк Ірина
Прочитаний усіма відвідувачами (255)
В тому числі авторами сайту (10) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Чайківчанка, 16.07.2016 - 13:31
12 23
 
Тріумф відповів на коментар Чайківчанка, 01.01.1970 - 03:00
16 give_rose flo16
 
Надія Башинська, 11.07.2016 - 22:08
42 43 42 ...і на Божій станьмо гілці
Буйною листвою!!! flo25 06 flo27 06 flo28
 
Тріумф відповів на коментар Надія Башинська, 01.01.1970 - 03:00
Так, пані Надю, лиш з Господом Богом ми можемо знову розквітнути. Нажаль, не всі розуміють. Дякую за візит і сердечно запрошую вас відвідати:
http://blahovichennj.blogspot.gr/ 16 give_rose
 
Іванюк Ірина, 11.07.2016 - 01:00
Грунтовна, добра робота,пані Галино!Бо Ти, Боже, хочеш правди,
Пізнання, покори.
Милосердний, добрий завжди –
Ти рівняєш гори.

І всю велич їх і силу,
Могутність і славу
Робиш, наче жменька пилу
Бурі на забаву. 16 give_rose friends
 
Тріумф відповів на коментар Іванюк Ірина, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вам вдячна, пані Ірино, за розуміння і високу оцінку.
Щиросердечно запрошую вас відвідати:
http://blahovichennj.blogspot.gr/ 16 smile give_rose
 

Нові твори