Ціле життя минуло на чужині,
Лишив дитинство в рідній стороні,
На схилі літ ,щодня до нього лине,
Іде на Гирвицю і слухає пісні.
I лишень там душевний має спокій,
Він знає всіх, вітається щодня,
Там батько й мати,сестри й перші кроки,
Цілує всіх, бо ж це його рідня.
Й так кожний рік в своє село він лине,
Нехай і сон, для нього не важне!
Він мріє завжди, що лиш там спочине,
Бо там любов по всіх кутках цвіте!