Можна багато що робити зі своїми спогадами!
Жити ними, їх пити, вити від них,
Можна псувати собі майбутнє без здогадки,
Що життя не знає чому ж ти принишк.
Можна вечір купатися в них до п’яного
І не знати, що день вже минув
І не мати вже іншого наміру,
Окрім як шукати, чому щось забув.
Бачить погляди, що у душі ховаються
І забути дотик людських рук,
Смак губів і вираз подиву,
Що кохання у житті так і не здобув.
Не живеш, а лиш пригадуєш
Не душа, а лиш діафільм
Ось вона відійшла й обертається
Той погляд навічно у серці засів….
