За покликом душі й бажанням тіла
Режим життя змінити я зуміла,
Як рокіровку в шахах - день на ніч,
Виною спека – ось у чому річ…
Коли задуха на землі, як панна,
Мене рятує прохолодна ванна,
Відкриті навстіж усі вікна й двері,
І я в обіймах ніжних стратосфери…
Я бачу сон: блукаю у саванні
ногами босими і в сарафані,
А вдалині оазис, як міраж,
Вода джерельна, пальмовий пейзаж…
Приємна прохолода, теплий вітер,
І спів пташиний, голосистий «твіттер»…
Коли заходить сонце, день смеркає,
Мій сон, як дивне марево, зникає…
До ранку, ніби мара, усю ніч
Із небом зоряним я віч-на-віч…
Смакую сік медово-полуничний,
І настрій аж до ранку - феєричний!
Я рада, що тепер я інтроверт,
Найкращі друзі – музика й мольберт,
Пейзажні вірші - в них слова, як фарби,
І почуття мої - найкращі скарби…
Якщо Ви захочете щось написати стосовно моїх творів, то є можливість поспілкуватися в чаті, або написати лист... Маю поважні причини, чому закрила вірші від коментарів, а щодо оцінок, то я давно вже не учениця
Потрібно в спеку не гуляти по саванні,
А прилягти спокійно на дивані,
В своїй рідненькій прохолодній хаті
Й не пертися в ВК і не гулять десь в чаті,
Відпочивати треба нам усім красиво -
ТОЖ ВСІМ - ТАРАНЯ та ХОЛОДНЕ ПИВО!
ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Яка різниця спати вдень, а чи вночі,
я так роблю, як хочеться мені
Щодо в Контакті, там не зависаю,
я соціальні сайти оминаю...
Причина рокіровки - стан фізичний,
Нічне життя для мене стало звичним