''Чорнобилю не плач''
Автор Мирон-Мар'ян - 26 квітня 2016 року
1986-2016 - 30 років потому
Чорнобилю не плач не твоя це вина,
Що сьогодні це відчужена зона.
Минають дні, місяці, роки, але у Чорнобилі і досі ростуть дерева, кущі, квітки.
Кожен день у тобі надія живе,
Поки живеш ти вона ніколи не вмре.
День коли зупинився час, але не зупинилося твоє серце,
І ми чекаємо, коли знову до себе покличеш нас і відкриєш двері до свого серця.
Не потрібно ніяких слів, досить болю,
Мирний атом який вирвався на волю.
Подумай добре чи потрібно пам'ятати,
Коли забудеш знай, ти вбиваєш свою Батьківщину мати.
Все що трапляється з нами у житті це все історія, десь добра, десь погана,
Це життя, але вір, знай, колись за живе твоя рана.
Не важливо скільки часу пройшло, головне що це було.
Чорнобилю не плач, не опускай руки,
Навіть коли тебе мучать муки.
Немає за що просити пробачення тобі,
А пробачення просити мені.
Що забував і не завжди пам'ятав.
