І знову… смерть –
Одна чи дві, чи три…
А завтра скільки буде? Невідомо…
В Росії «Буратіно»,
«Гради», «Смерч»,
Ми ж – з «Калашем», та ворога судомить.
Життя усім
Нам випадає раз.
Як звикнуть можна до людської жертви,
Коли навколо
Тоне все в красі,
Комусь від ран судитиметься вмерти…
Змінити світ –
То справа нелегка,
Та і невдячна, люди кажуть, справа.
Сьогодні наш
Народ складає звіт:
Згубити пам’ять ми не маєм права.
15.04.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
Я думаю, це - найменше, що живі можуть зробити задля загиблих. Бо вірю, що життя мучеників і жертв записані в Книзі Життя Божої бібліотеки.
"Ми не можемо змінити цей світ, але ми можемо стати фундаментом для збудування нового" (Мартін Лютер).
Спасибі Вам Ганно,так багато і правдиво пишете,що хочеться потиснути щиро Вам руку і подякувати від душі.(отак їду в село ,милуюся природою,і вашими словами так і хочеться говорити,і навертаються сльози на очі,і не без жалю думається про все...чому??? )