Знов душі наші, землю і історію
Петра Великого взялись топтать сини:
І різали живцем, і навпіл кроїли…
Чому так сталось, що не вбереглись?
Може, тому, що надто демократи ми,
А може не збагнули до кінця
Ту небезпеку, й будучи крилатими,
Не розпізнали справжнього лиця
Сусіда, що давно на нас замірився
І лиш чекав нагоди ці роки,
Коли народ притомиться, зневіриться,
Щоби загарбать знову на віки?
Розтерзана лежить тепер історія,
І хоч слабі в нас руки – підняли,
А може, зрозуміли, що вже скоєно,
Що хижаками є завжди «орли»!
4.07.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
До чого тут жовч? Просто, коли читаєш подібну "історичну правду", мимоволі виникає думка: наскільки ж треба ганебно відноситись до свого народу, щоб виставляти його на всесвітнє посміховисько?
Ось кляті москалі! Це з заздрощів, що українці найдрівніший розвинутий народ, що дав людству мову і писемність, вигадав колесо, привчив лошадь, свиню і корову.
Згоден майже зі всім за виключенням двох моментів:
- підлий і брехливий карлик духом може стати "великим" тільки для таких же, як і сам;
- треба відрізняти орлів від грифів, як би останні себе не величали...
Причину треба шукати в першу чергу в собі! Якби ми були сильними, то ніхто не посмів би топтати!!! Це правда. Ми довірливі.Нам треба стати СИЛЬНИМИ!!! Мабуть, для цього війна.Шкода, що так нас життя вчить.Невинні потерпають. Жаль.
ЗМІЦНІЄМО!!!