Строкаті епізоди, німі вірші.
Шепоче непочутая строка:
"Чи були коли-небудь щасливіші,
Чи щастя пропливла уже ріка?"
Скидає місто свої перспективи,
Ховає в вікнах промайнувший день.
А зараз ви вже стали щасливіші,
Ніж були в майорінні сьогоденнь?
Що є для вас от те банальне щастя?
Легка розмова з келихом вина,
Чи коли щось нарешті вдасться,
Чи як минає лихо і біда?
Дивлюсь на світ і пишу німі вірші.
Моя з пером здригається рука:
"А я була насправді щасливіша
Чи щастя пропливла уже ріка?"
