Передчував біда іде…
Дзвінок… Алло, чуєш, ти де???
(А він в сусідки Дори
Пішов тореадором –
Професія його така,
Тут дресирує він бика)
Сказав : «Пасу худобу!»
Тай що, в таку негоду?
А що ж! Воно таке ліниве
Не наситилося на ниві.
(А бик у нього впертий був,
Про це я між людей почув
Хоч вдома був він зовсім не такий
Казали що характером м’який).
Бач вдома при любій нагоді
В своєму пасся огороді,
А тут, за горбик трохи вище,
Лежить прекрасне пасовище.
То як же він його покине
Вже ліпше тут на ньому згине.
Бичача кров прийшла у ярість…
Та так, що хтось можливо заздрить.
Така твариняча та страсть
Що для людей звичайно зась.
Тварина й жуйку не жувала,
Бо апетит страшенний мала.
І раптом дзвонить телефон…
Та ні, цей раз вже домофон…
Сусідка відкриває двері,
А тут «розгнівана пантера»…
…Його одежу ухватила
І миттю двері зачинила…
Знайшла таки… І що тепер???
Чекайте, він з армії сапер!
Сказав, що міну в Дори там шукав,
І скинув все, щоб вибух не порвав…
Р.S.
Не помогло ніщо, все даром,
І йшов по вулиці Адамом….
Отож дивіться чоловіки,
Пасіть биків удома тільки!!!!
Не спорю, що в сусідки Дори
Є соковитіші простори,
Але ж чи варто дурачка валяти
Й своїх дружин на всяких Дор міняти?
