Дуже хочу написати
я про землю і Карпати,
Україну - нашу неньку
І Долинську в ній гарненьку.
Щедра в нас диво - земля,
Кращих гір Карпат - нема,
Україна - пречудова,
а Долинська - загадкова.
Я ще хочу написати
і про маму, і про тата,
про онуків, про дітей,
і простих, добрих людей.
Хоч нема вже мами й тата,
буду завжди пам"ятати,-
все вони для нас зробили,
і в війну нас захистили.
А ще хочу написати,-
про людей я небагатих,
що весь вік вони трудились,
тепер в скруті опинились.
Це і друзі мої вірні,
в основному усі бідні,
хоч не дуже вже здорові,
помогти усім готові.
І сусіди в мене добрі,-
молоді й старі не горді.
Діток добрих вони мають,
і слабішим помагають.
Про весну ще і про літо,
розмаїття усіх квітів,
про осінні диво-мрії
і зимові заметілі.
Ще б хотілось написати,
що країна в нас багата.
Та порядків в ній нема,
ще й на сході йде війна.
В цьому, звісно, всі ми винні,
ненажер в владу пустили,
а ті часу не втрачали,
і до рук усе прибрали.
І тепер ще багатіють,
Україну не жаліють.
Все вивозять за кордони,
отакі тепер закони...
Щоб ми тільки не робили,
прикладаючи всі сили,
живемо все ж дуже бідно,
і кінця цьому не видно.
Коли ж люди зрозуміють,-
не чекать треба, а діять.
І наводити порядки,
ось такі у нас задатки.
Є ж у нас на Україні-
люди чесні й справедливі.
Вибрать їх в Верховну Раду
без підкупу і обману.
Взяти владу в свої руки,
не боятися розпуки.
Всю непотріб вигнать з "хати",
й зупинить війну цю кляту.
Відібрати у багатих,
все що встигли вони вкрасти.
По роботі всім зарплати
і пенсії видавати.
Не чекать, що далі буде,
відновити Правду всюди.
Не пустити непутящих
в керівництво і ледащих.
Все держати на контролі
і в країні, й на кордоні.
По законах справедливих
захищати всіх невинних.
Осудити винуватих,
крадіїв усіх пихатих.
Щоб жили всі по закону,
не зійшло щоб з рук нікому.
І не можна забувати-
Україна - рідна мати.
І усім можливість дати:
жить, любить і працювати.
Як зберемо усі сили,
домогтися зможем МИРУ.
Ворогів всіх подолаєм,
По - новому жити маєм.
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Галино! Дякуючи нашому КП, читають, чують і розуміють; а тим "вверху" ми непотрібні, на жаль,..та й Бог з ними, аби ж лише поступали по - людському...
