UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Людмила Пономаренко: Акварелями спогадів - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Людмила Пономаренко відповів на коментар Вадим Димофф, 26.08.2016 - 18:45
Дякую за класний коментар! 
Д З В О Н А Р, 12.06.2016 - 17:32
Звичайно, автору завжди видніше та краса і гармонія завжди диктують свої погляди на поезію...Натхнення Вам! Заходьте на мою сторіночку.  
Людмила Пономаренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вдячна за підтримку й розуміння! З приємністю скористаюсь Вашим запрошенням. Наснаги й Вам у творчості!!!  
Людмила Пономаренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вдячна за Ваш теплий коментар!   
Д З В О Н А Р, 10.06.2016 - 23:06
Гарний, душевний вірш, та в деяких місцях збивається рима. Якщо дозволите,.. підправив:(16) Знов малює душа акварелями спогадів літо, (15) Кольорами блакиті хлюпочеться в руслі ріки, (16) Де в прозорій воді, полуденним промінням зігрітій, (15) Зайчик сонячний п’є прохолоду з моєї руки. (16) Так щасливо бреду мілиною далеко-далеко (15) І збираю, мов скарб, черепашок гладкі камінці, (16) За батькову руку, що засмагла від літньої спеки, (15) Надійно тримаюсь, як за сонце ясні промінці. (16) Бурштином яскравіє пісок під моїми ногами, (15) Ледь гойдається хвилька в прозоро-тремтливому сні… (16) Я дівчатком малим між своєї ріки берегами (15) Пропливу, як тоді, на легкому, мов пісня, човні. (16) Голубі незабудки ПІДНЯЛИСЬ, де явір шепоче, (15) На краю берегів, звідки в небо всього лише крок… (16) Проживаю ту мить, що забутись ніколи не хоче, (15) Теплим сплеском води найчистішої з МОЇХ річок. (16) У краЮ ДЕ співається серцю ТАК просто, і легко, (15) І Незабутністю дихає кожне слово МОЄ. (16) ДЕ Я знову, наче стомлений ВІЧНИМ шляхом лелека, (15) Повертаюсь туди,.. В НЕЗАБУТНЄ ДИТИНСТВО СВОЄ. Моє шанування -
Людмила Пономаренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам за щирість і слушні поради. Погоджуюсь повністю зі змінами в другій строфі, над іншими подумаю, проте більше волію залишити, як з душі вилилося...Вдячна Вам. З повагою -
Людмила Пономаренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Рада, що сподобалось. Спасибі!!!  
Д З В О Н А Р, 07.06.2016 - 16:02
 Заворожуєче чиста картина рідного краю... Хай завжди живуть у Вас ці ніжно-трепетні спогади і бережіть їх для нащадків... Натхнення Вам!..
Людмила Пономаренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вкрай приємно, що Вам прийшовся до душі цей вірш. Дякую щиро за коментар і побажання!!!
Людмила Пономаренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже Вам рада. Спасибі!
LubovShemet, 23.05.2016 - 23:43
Читала і згадувала себе маленькою дівчинкою серед морських хвиль... Тато міцно тримав мене за руку, а я намагалася перестрибнути через хвилі...В такі глибокі, душевні вірші теж пірнаеш ніби в спогади... Моі дитячі і юнацькі роки промайнули в мальовничому селі на березі Азовського моря і ця надзвичайна краса ще з шкільних років надихала мене писати вірші. Познайомившись з Вашими творами, я в захваті від Вашоі поезіі !!! Так може писати лише людина, яка виросла серед чарівноі природи, серед добрих, люблячих людей і успадкувала таку ніжну і поетичну душу !!! 
Людмила Пономаренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, дякую Вам за такий щирий сонячно-теплий відгук...Ці дитячі спогади часто зринають в пам'яті, нагадуючи про те, що ніколи не повернеться, відгукуючись словом, зігріваючи душу тим нехитрим, але дуже теплим щастям...Спасибі Вам за добрі слова.
Валерій Хлонь, 23.05.2016 - 18:42
Неперевершенно!!!...Ваші думки не можливо ще кращими зробити!!!...ЧУДОВО!!!
Людмила Пономаренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Рада, що висловлене відгукнулося й у Вашій душі... Спасибі.
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
