Поговори зі мною лиш очима.
Давно слова згоріли у мені.
Так небагато років за плечима,
А так багато суму в тишині.
А так багато втоми іменами
Чужих людей, невиправданих дат.
Мовчу у тиші, зітканій сльозами,
В неввічливій самотності кімнат.
Поговори зі мною не устами,
Душею душу мовчки обійми.
Яке на світі лихо не настане,
Твоїх б очей триматись глибини...
Іноді слів не треба, важливіше що говорять очі, дивишся в них і бачиш весь всесвіт людини, зачаровує, моторошно.. мінорно до глибини, зачіпає там у душі якусь маленьку тремтливу ноту і відпускає у вічність. А що слова, їх не треба, нехай говорять очі.
Твоїх б очей триматись глибини...
Марічка9 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мені подобаються довершені вірші. Якщо до досконалості йому - як на Олімп рачки, то я пройду мимо. Але якщо на шикарно одягненій дамочці побачу зморшку на колготках - їй-богу, підійду і підсмикну
Марічка9 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
В мене інший підхід до поезії)
Мені подобають довершені душі, які мають глибину і можуть нею поділитися, хай навіть і не в ідеальний спосіб.
Мені подобається і думка, і викладення. Шкода, що настав той час, коли говорять шо попало і не переймаються через те. От дійсно трохи б скинути оберти, нікуди не поспішати і говорити один з одним більш розсудливо... Лиш очима. Ех!
Гарний вірш, як завжди!
Марічка9 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Очі не вміють брехати, тому то і цінно, коли можна бачити, розуміти і відчувати без слів
Дякую, що зрозуміли правильно і залишили відгук
Вспоминая о Вас, невольно говоришь словами мудрого Антона Павловича: Прекрасны: душой, лицом и смыслом.(переиначил чуток, простите меня) Вы тот остров, который сам по себе. У него свой характер, своё мировоззрение, своя душа, свои заморочки. Свои скалы и равнины. К Вам всегда, как в гости. Есть чего принести, есть чего позаимствовать. Спасибо Вам. что-то в Вас фундаментальное есть. Это всегда ощущается на расстоянии.
Марічка9 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Від Вас завжди йдуть якісь дуже особливі слова
Сказати, що мені приємно - це, напевно, замало. Такі слова додають сили і сміливості залишатися тим, ким ти є.
Дякую за це