Одного весняного дня,хлопець сидів у бібліотеці.Зробивши собі на столі книжковий замок,він
працював над роботою,схиливши голову і незважаючи ні на що.Збоку працювали інші люди.
Коли парубок уже ввійшов у смак роботи,до нього підсіла дівчинка.Вона вчилася з ним на факультет.Любила його,і. він знав про це,але не відповідав їй взаємністю.Адже хлопець стільки часу кохав іншу.За іронією долі теж невзаємно.
-Привіт,Доменіку
-Привіт,Гарсіє
-Ти як завжди пропадаєш в бібліотеці.Над чим на цей раз працюєш?
-Та взявся за одну роботу.Тема цікава.Ввійшов в смак якраз
-Та я бачу.Обклався тут книгами.Ніби востаннє читатимеш.
-Кажу ж,тема цікава.От і досліджую потихеньку.
-Можна біля тебе сісти?Бо всюди зайнято.
-А,так,звичайно.-сказав хлопець відсуваючи книги.
-Дякую.Тобі допомога потрібна?
-Ні,дякую.Я сам впораюсь.Працюй над своїм-усміхнувся хлопець і поринув у роботу з новою силою.
-Давай допоможу.Он скільки книг.
-Я ж сказав-не треба.В мене все під контролем.
-Ну гаразд.Ти хочеш це все сьогодні опрацювати?
-Ну якщо я це все взяв,то очевидно.
-Ого,ти молодець.Я б так не змогла.
-Змогла б.Просто треба захотіти.
-Та ні.Точно не змогла б.От не розумію навіщо тобі того?
-Бо мені це цікаво.-почав дратуватися парубок.
-Ех,такий хлопець пропадає.Мені б такого хлопця...
-Не починай-різко відповів Доменік.-ти знаєш,що це для мене болюча тема і що я без взаєми люблю іншу.
І взагалі,якщо ти прийшла мені заважати,то пересядь.Не люблю,коли заважають.
-Як можна стільки часу любити якусь-затнулась дівчина,побачивши різкий і сповнений ненависті погляд хлопця.
-Не дай Боже,ти її образиш.Ми не разом,так.Але її ображати в моїй присутності ніхто не буде.Ясно тобі?Я вб'ю того,хто її образить хоч словом,хоч поглядом.Не говорячи і про гірші речі.
-Ти мені не вказуватимеш.Я її ненавиджу і ображатиму.-пошепотіла ревнивиця
-Що ти там шепочеш?
-Нічого.Працюй.-сказала Гарсія і вийшла.
*****
Через деякий час,у Доменіка задзвонив телефон.Витягнув,глянув на екран-"Гарсія".
-Що ти хочеш?-спитав він,взявши слухавку.
-Треба твоя допомога.Здається,вона була заплакана.
-Що вже сталось?
-Біда.Приїдь,будь ласка.
-Я зайнятий.Скажи в чім проблема.
-Це довго пояснювати.Просто приїдь.На місці розкажу.
-Давай адресу.
****
-Бля,в що вона вже вляпалась-думав хлопець по дорозі і незчувся як майже дійшов до місця призначення.Не помітив,що прийшов у район,де жила кохана.Набрав Гарсію.
-Ти де?
-В порожньому будинку біля гуртожитків.
-Що ти там робиш?
-Мене тут тримають.На другому поверсі.
-Давай.-і поклав трубку.
*****
Він піднявся на другий поверх.І побачив Гарсію.Вона стояла,з пістолетом у руці.А поруч...лежала його кохана.В калюжі крові.
-Нііііі!-заревів Доменік і підбіг до неї.-Ні!!!!Кохана!!Моя маленька Кеті...Ні!
Він обернув голову до Гарсії.
-Ти сука!!!Їбанута на всю голову,ревнива сука!!!Навіщо ти чіпала її???Вона тобі заважала???
Та Гарсія лише засміялась божевільним сміхом.
-Так.Мені набридло,що ти постійно за неї говориш,про неї мрієш.І на всіх інших дівчат забив.Це набридло!!!!
А тепер всім буде легше.Я позбавила тебе вічного кохання.
-Я тебе вб'ю-прошепотів з лютою ненавистю Доменік.Сльози стікали по його обличчю.-Ти не мала права її чіпати.
-Вбивай.Навіть пістолет тобі дам.-і простягнула йому зброю.-Там 1 патрон.Не промахнись.-зареготала вона.
-Ти-божевільна.Один патрон,кажеш...тоді він присуджений мені.Кохання має жити вічно.Отже,помремо з нею тут удвох.Ти забрала моє кохання.Я заберу твоє.
На цих словах він приставив дуло до скроні.
-Ні..не треба.-це шепотіла Кеті.Я...жива..Не треба..вона мені вистрелила в ногу...я житиму...
Хлопець засунув пістолет за пазуху і кинувся до телефону,повністю забувши,що їх тут троє,а не двоє.Викликав швидку.Тоді згадав,що є ще одна особа у цьому будинку.Взявши кохану на руки,сказав Гарсії :
-Яка ж ти сука!Егоїстична,кончена сука.Божевільна на всю голову.
На цих словах він заніс кохану в "Швидку" і поїхав з нею у лікарню.Але по дорозі сталась біда.У машині хлопець заснув.У поспіху,забувши поставити, пістолет на запобіжник...він вистрелив.Останній патрон.У ту саму ногу,що і в коханої.Госпіталізували обох.
****
Вони пролежали на сусідніх ліжках всю ніч.Зранку до них прийшов лікар.Побачив,що їхні руки переплетені.
-Дивина.-промовив він.Оце кохання...
Вони прокинулись.Одночасно.Подивились одне на одного,тоді на переплетені руки.Засміялись як діти.Рук не розплітали.Скільки ніжності в таких моментах..
-Ну як Ви,парочка нерозлучників?
-Закохані і щасливі.-відповів Доменік.
-Тільки поранені трохи-засміялась Кеті.
-Лікарю,ми ходити зможемо?-запитав хлопець.-Я її на руках і так носитиму.Але з хворою ногою трішки незручно.
-Все гаразд.Житиме.І ходитиме.Куля не зачепила нічого важливого.Стріляв непрофесіонал.Рани промили,перев'язали.Тиждень-два пошкутильгаєте і все буде добре.Зможете бігати разом.Не те,що ходити.
-Лікарю,а якщо б стріляв профі-спитала дівчинка-Що могло б бути.
Лікар подумав і відповів :
-Нічого.Таке кохання як у Вас врятує завжди.
І вийшов з палати.
*****
Через два тижні їх виписали.В один день.Тільки вийшовши на вулицю,він одразу її підхопив і поніс на руках.
-Ей,постав.Я ходити хочу.
-Тобі ще не можна.Я трішки поношу тебе.
-Ну постав.Я скучила за ходьбою.
Хлопець поставив кохану і обійняв.
Вона пошепки запитала його :
-Ти справді тоді хотів вистрелити собі в голову?
-Чесно?Так.Без тебе немає життя.Кохання має жити вічно.
-Просто я подумала.Чесно?Я б вчинила так само.Адже без тебе немає життя.Я це усвідомила,коли ти думав не про помсту,а про те,щоб врятувати мені життя.
-Толку з цієї помсти.Та і ти знаєш-щоб не сталось,я завжди до твоїх послуг.
-Так,знаю.Люблю тебе.
-І я тебе люблю.І знаєш що?Я радий,що останній патрон пішов мені в ногу.Тепер навіть татуювань не треба.Маємо однакові шрами-засміявся хлопець.
-Це точно.-засміялась дівчинка-Я вірю,що наше кохання триватиме вічно.
-І я в це вірю,моя маленька дівчинко.
*****
Вони були щасливі разом.Що сталось з Гарсією?Вона виїхала в інше місто.Знайшла собі іншого і була щаслива з ним.
І пам'ятайте-справжнє кохання триває вічно!
P.S. перший твір написаний у бібліотеці)
С.Кучерявий
06.06.16
13-56
ID:
664248
Рубрика: Проза
дата надходження: 06.05.2016 14:00:05
© дата внесення змiн: 06.05.2016 14:10:20
автор: kucheryavuy77
Вкажіть причину вашої скарги
|
