Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр ПЕЧОРА: ЩАСТЯ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Світла (Імашева Світлана), 26.07.2016 - 22:10
Мудрі слова. А щодо нижчезгаданих дієслів(будем, говорим) то в поетичній мові вони абсолютно нормативні
I.Teрен, 25.04.2016 - 15:24
У Шевченка є і, – гуля́ наш батюшка, гуля́! У тогочасний контекст вписується чудово. Але спробуйте відшукати оте гуля́, а не гу́ля у сучасному словнику Word. Так само й дієслівну форму будем, візьмем, вріжем тощо, адже нормативно має бути будемо, візьмемо, вріжемо і т. д. Не знаю як кому, але мені воно ріже слух оце будєм, возьмём, врежем…
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
У Вас видно й не одна вища освіта, а я коротку форму дієслова сприймаю дуже просто. І тут ні до гого грамотні антимоскальські понти, як ні до чого не ліпиться й ваша "гУля". Бувайте здоровенькі... Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, дорогий Друже, як, до речі, й отому ще молодому Сашкові Печорі.
I.Teрен, 24.04.2016 - 12:37
Олександре, пробачте за мимовільний дружній порух унормувати гарну думку. Говоримо: «Одним – весь вік везе, хоча щасливці того і не варті». верзем, можем - так говорять, пишуть, вважаючи це говіркою або діалектизмом, але погодьтесь, що нині це ріже слух українця, якому російська форма дієслова нічого не додає. Це моя особиста думка. Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую... Природа мого походення сільська, а віршик цей писався у тридцятирічному віці. Та й зараз в 65 я думаю так само. А саме: Однина - підсилює, узагальнює... Отак, до речі, мене надоумляв і незабутній Володимр Малик. Ваш варіант може бути, та якби переставити місцями слова "щасливці того", якби читалось загальноукраїнно - "хоча того щасливці і не варті", а не випадав наголос на "тОго". А що до слова "верзем", то зауважу, що російською формою дієслова воно ніколи й не було. (Болтать, молоть... й інше, але не "верзти") Це слово швидше фамільярного походження, а не говірка чи діалектизм. Я його відчуваю природньо. Думаю, що й Тарас Шевченко писав не в догоду москалям ось, наприклад: "А парубки копиці клали, та знай, на сонце позирали, та нісенітницю верзли". Любов Ігнатова, 23.04.2016 - 23:07
Щаслива людина не та, у якої все є, а та, яка задоволена тим, що має...
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І задоволені, і вдячна долі!
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ДЯКУЮ. А проглянь, будь ласка, мою відповідь на коментар Ігоря. Думаю, ми по ділу міркуємо. Бо надто навкидя мудрить не варто. Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам... Саме так |
|
|