Моя пристрасть зависла
Десь в районі земель Ушуайя,
Моя пристрасть прокисла в єднанні тепла з молоком.
Я на поклик вогненний,
Що так рідко буває, злітаю,
Риба-сонце пірнає – врізаюся в скелю крилом.
Мою пристрасть столисту
Захопила падіннями осінь,
Моя пристрасть – це швидкість сягання запалу зіниць.
Стоп-контроль на потрібність
Чимдуж серце проходити просить,
Але розум холодний вкладає на сніг горілиць.
Моя пристрасть – це пісня:
Тихим ехом звучить океану,
Моя пристрасть – Каліпсо: чекає штормів, корабля.
Я стихії із мушлі
Маріанського днища дістану,
І нехай запалає холодна Вогненна Земля.
Ушуайя - найпівденніше місто у світі (Аргентина), столиця провінції Вогняна Земля. Середня річна температура +5 градусів.
https://www.youtube.com/watch?v=ulH4h2h-IcY
шановна С.І.М.ка, де знаходиться земля Ушуайя. Уточніть будь-ласка!
Серафима Пант відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ідея вірша виникла після перегляду програми "Орел і решка", яку знімали в цьому місті - під текстом є посилання. Це в Південній Америці. Зйомки відбувалися у липні місяці, найхолоднішому в Ушуайя. Моя пристрасть зависає там, тому що для сторонніх людей - вона в липні, а насправді - сидить обклавшись льодом. Це все мої уявні асоціації
Читаючи цей твір, Іриночко, вловила мелодію
Шкода, не вмію передати.
Ви молодець
Серафима Пант відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Корніївно, Пишу на відчутті ритму. Рада, що Ви вловили певну мелодію - вірш можна читати без слів, але уява все одно щось намалює. Дякую за весняний настрій!
читала твоє творіння тричі: спершу проковтнула на одному диханні, підхоплене гейзерським струменем, за другим разом - повільно спивала манюсінькіми ковточками, вчитуючись в кожен рядок-образ і нарешті втретє - вже в твоєму ритмі Аргентинської пристрасті, вхопивши потрібну температуру і просто не маючи сил відірватись! Це враження... А загалом - Високоградусно, оригінально, дуже класно, Іро!
Серафима Пант відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я зазвичай теж читаю кілька разів - люблю розбирати вірш пофразово, часто виходить, що в одному творі вміщено ще кільканадцять, і від їх розуміння залежить загальне враження від твору. Дякую, Мар'янко! Дуже рада, що тобі сподобалось
Вірш – чудовий! Емоційність і пристрастність вповита в глибокі і глибинні, не заштамповані образи. У Вас, сонечко, явно вимальовується СВІЙ СТИЛЬ, ні на кого не схожий. А це – дуже цінно! Працюйте, відшліфовуйте думки і образи, і Ви далеко підете. І хай не засмучує Вас невелика кількість клубівських шанувальників. Вас оцінять ті, хто вміє мислити, задумуватись.
Серафима Пант відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Світлано! Та я по собі бачу, що вже підросла у вмінні висловлювати свої думки у віршованій формі. Шліфовка відбувається не лише завдяки написанню творів, а й у частковому перейманні ..... правильності віршування. Злукавлю, якщо скажу, що мене зовсім не цікавить кількість, не так читачів, як співрозмовників, хоча зараз на це немає часу.
Саме доброту та вміння мислити в людях я ціную найбільше.