Будила гнів. Вогнем бажань збивала пиху,
його нестерпну рівновагу - на друзки
ти розбивала одним вигином так лихо!
Дражнила... Мстила за притаєні гріхи.
Немов хлистом, услід їй кидав слів ти жмуток.
Емоцій блискавки викрешував в очах.
Від фраз їдких щось запліталось туго в клубок...
Ви проживали дні, як битву - на ножах.
Але вночі... Вночі без слів пекельним танцем
тілами знову витавровували злість
цілунком-дотиком гаряче-владним.... Бранці
жаги вслухались, як зсередини світ їсть
ця пристрасть-мука! Ця примхлива і безжальна
Стихія владна. Літавиця! .............
..........................................Дивний штрих:
Дала єдину душу їм на двох фатально
і серця два... Із різних Космосів чужих.
да,Марьяна, так бывает, днем больно от слов, а ночью от поцелуев...в Вашем стихе, самого себя увидел, моя женщина - тигр, а я бык, вот так и мучаю её, уже почти тридцать лет желаю Вам только жарких поцелуев и лёгких слов.
Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...у мене в сім"ї кожен день - змагання стихій (лев-скорпіон, вогонь-вода). За всіма гороскопами ми абсолютно несумісні, але як це не дивно наш союз триває... Гаряче, часом боляче та ніколи не скучно
Щиро вдячна за розуміння й ваші побажання. Хай і вам буде яскраво, емоційно і завжди тепло у ваших міцних стосунках
Чудово! Ось тільки московітський кнут хлистом слід замінити... То слово українське! І де беруться на Галичині русизми, Мар'яночко? Там всього один кацап був і той... повісився від нудьги, бо бандерівці всі у Сибіру!
Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
то не на Галичині, то у моїй забитій всіляким мотлохом бідній голівоньці
Пропала б без вас ні за цапову душу, точно