Сьогодні гребли та палили торішній лист.
Обкопували дерева… Для годиться…
І не більше! Та думка не вщухала…
Я – лист опалий…
Лежу в саду…
Для чого палиш?
Я знов прийду!
Уже зеленим –
через гниття –
вербою, кленом…
Таке життя!
Одно стліває,
а інше мре,
та йде вже плаєм
сакральний бренд:
не руш природу,
землі не руш –
у неї в моді
не Мулен Руж!
Красу топтати
о цій порі –
пощо лопата
у Божій грі?..
Не ріж живого –
там свій канон:
чиїсь знемоги,
твій вічний сон...
Шануй природу –
і світлий день
твоєму роду
як дар прийде.
У нагороду,
та ще й не раз,
мов ненароком.
Хай без прикрас!..
10.04.2016
такі вічні кругооберти, але радість у тому, що ми живемо, кохаємо, даємо життя своїм дітям, у тому і є вічність нас самих.Гарний, вірш, пане Олексо!
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Інно! Найбільший ворог у нас - це ми самі. Відтак рафінуймо свої знання і душу! Дякую і за зінкевича! Його я люблю як і Івасюка, Поповича, Яремчука!
Олексо, у Вас неординарна душа. Саме такою вона й має бути у справжнього поета. Переконуюсь у цьому, коли Ви у цьому вірші контактуєте і з листям, і з землею. дуже сподабались рядочки:
...не руш природу,
землі не руш...
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ганнусю! Я про це не думаю... Просто пишу, що на умзбреде...
Дякую за такий просторий комент перебування мого на цьому сайті, пане Володимире... Я розумію Вас добре... Бо й сам общипаний...Спочатку Янеком, а потім Яцеком. Більше того, останній болюче вдарив і по моїй професійній діяльності. Як тільки оте нещастя почало говорити... писклявим голосом, я тут же відізвався своїм "памфлетом" у його адресу! Можете знайти у циклі гуморесок! Та у мене нема зла на всіх людей. А коли мені щось не подобається серед них, я кажу це прямо, але в доступній для усіх формі! З сороміцькою тематикою класиків літератури я трохи знайомий! І розумію цей жанр. Але в жодного з них немає матів (Подеревлянського я не вважаю класиком художньої літератури ). Мені нема потреби Вас повчати: Ви доросла людина! Та зверніть увагу на свій список відвідувань, і робіть висновки! Любити людей - не гріх, а органічна потреба кожного з нас! Бажаю успіху!
Повчайте інших правилам, почніть із себе коханого.
А це ... від великого ПОЕТА (в мойому перекладі)
Иван Франко Идеалисты
( перевод: Владимира Туленко)
Под пнём перегнившим в болотистой жиже
Роятся и вертятся черви клубком.
Родятся, растут и умрут здесь они же…
И их побратимы сожрут целиком.
И снится им, бедным, в темнице кромешной:
Что солнце сверкает, колдует весна,
А в солнца лучах, в этом празднике вечном
Играются черви, и блещут всем нам!
Те сны свои черви разложат в системы,
Где вывод один: Лучше всё так, как есть!
Читали доклады, пропели поэмы,
О том, что болотных красот нам не счесть…
Однако же люди тот пень сковырнули
И черви увидели солнечный свет…
… И, солнце увидев, навеки уснули,
… При этом кляня это солнце в ответ!
Якщо вам до вподоби таке життя - то живіть ним і надалі!
Це ви написали мені, чи не так?
Олекса Удайко, 11.04.2016 - 23:39
Не було б так декому весело, якби не було так сумно в Україні... А ось мати - не характерні для української пісні! Так що перекладіь... на \"опщеприятній\"
1. Повчайте онука в Німеччині,а не мене
2. Ось вам мат в пісні...
2. Ваші правила конц табору - засуньте собі... хоча б в задню кишеню!
3 Це ви отимуєте пенсію по інвалідності 1074 грн, з вас зняли пільговий проїзд і ви платите по 14грн. за поїздку в Житомир і додому? Це ви кожен день пиймаєте ліки?
То чи не мені уряд з 09/2015 по 12/2015 платив НИЖЧЕ ПРОЖИТКОВОГО РІВНЯ (949 грн. замість 1074) ТОБТО РОБИВ ПРОТИ МЕНЕ ГЕНОЦИД!!!
а мене життя пороло - мене питалося? от нині я з ним поборюся (чи відпорю, чи як там форму підібрати?), я з ним вкупі посміюся, і що піст? - в ньому ні віри, ні святості, згадаймо самого серйозного Івана Кронштадського, як у великий піст виходив на люди, вулиці і їв м"ясо та ковбаси. щоб не діставали отим лкавим "ах какой же вы святой, батюшка!"
живімо у житі, бо "при" не получиться,не вловимо ні дня свого, ні щастя.
а просто - живімо, Олексо, всім ворогам на заздрість маєм жити!
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Проповідь твоя, Касьяне, переконлива... Будемо жити всім смертям на зло!