До хвої приросла блакить і небо поросло між піжми. До човникових твоїх ніжних долонь лиш кроків два навскид. Я, як луна - на світ одна, лечу у човникові чаші. Моїх любовей зграї пташі кружляють головою над.
ID: 657031 Рубрика: Поезія, Лірика кохання дата надходження: 04.04.2016 00:37:33 © дата внесення змiн: 04.04.2016 01:41:53 автор: Маріанна Вдовиковська
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie