UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Nadiya_Kolb: Я в 93-ьем родилась в Крыму - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Алексей Ткаченко, 17.10.2016 - 21:24
Я написал вам не для того, чтобы перетащить в свой лагерь и не потому, что хотел намеренно обидеть или испортить настроение. Увидев неплохо написанный стих, я захотел подискутировать, узнать истину. Если бы я попал на бездарность с тем же смыслом - проигнорировал бы.Раскол произошёл не только в нашей стране, но и в семьях. Моя младшая сестра яро поддерживала майдан и всё прочее, что после него развивалось. Вы прекрасно пишете - это объективно. Другое дело, что сегодняшние события могут заманить ваше перо служить политике. Да, у меня тоже есть политический стих. И мне он, признаться, неприятен. Не потому, что у меня такая точка зрения...просто считаю, что поэзия и политика должны быть как параллельные прямые, никогда не пересекающиеся. Nadiya_Kolb відповів на коментар Алексей Ткаченко, 17.10.2016 - 22:03
Це повідомлення вже схоже на спробу дискутувати. Річ в тому, що цей вірш не має жодного відношення до політики, цей вірш - моє життя. Я жила в улюбленому місті, в улюбленій країні, де я народилася. І, хоч, з повагою ставилася до всіх народів, включно із росіянами, але "своє" завжди було і буде своїм, рідним. І коли сталося військове (саме військове, насильницьке!) захоплення мого рідного півострова на моїх очах, а разом із ним і всього, що я так безмежно любила, то це цілком природно, що мої почуття вилилися в вірш. І та кількість позитивних відгуків й схвалень, які я отримала від знайомих і незнайомих мені кримчан, які, в тій чи іншій мірі, знайшли у ньому й себе - довела мені, що цей вірш може існувати, не зважаючи на неритмовність другої строфи й інших недоліків, бо зміст тут важливіший.
Алексей Ткаченко, 17.10.2016 - 20:44
Добавлю лишь, что вы производите впечатление человека, который несомненно родился в Крыму, прожил там какое-то время, а потом уехал. Причём, попав в новую для себя среду, с иными взглядами и традициями , не смог устоять перед давлением общества. Никакой цели развиваться и усовершенствоваться я перед собой не ставил, а вот вам бы не мешало, как истинному патриоту, немного подучить родной язык - словосочетания вроде "в любому випадку" нет в украинском языке. И вам не болеть.
Nadiya_Kolb відповів на коментар Алексей Ткаченко, 17.10.2016 - 21:14
Я, дійсно, виїхала з Криму у квітні 2014 після погроз й утисків з боку окупантів, проте регулярно там буваю й тверезо оцінюю ситуацію, відштовхуючись від власних знань, досвіду й світорозуміння, а не з сюжетів телебачення й пропаганди, як робите це Ви. Дуже погано, коли людина не прагне розвиватися й прогресувати! Я, в свою чергу, візьму до уваги Ваші зауваження, хоча, вони й не є цілком вірними
Алексей Ткаченко, 16.10.2016 - 16:34
После сожжённых автобусов и угроз вроде "поезда дружбы" вряд ли кто-нибудь выйдет. Насчёт несогласных людей первое что приходит на ум - это Одесса, дом профсоюзов. Кажется, подобных случаев в Крыму не зарегистрировано. Количество техники логично объясняется желанием НАТО возвратить полуостров Украине. К технике стиха у меня никаких претензий, разве только во второй строфе последняя строчка не соответствует ритму и размеру всего стиха - но это мелочи. Больше меня заинтересовало содержание.
Nadiya_Kolb відповів на коментар Алексей Ткаченко, 17.10.2016 - 20:29
Наявність рос.техніки та військових в центрах й навколо всіх міст Криму в лютому 2014 року ніяким НАТО не може пояснюватися. Ви пишете абсолютно нелогічні приклади й порівняння людини, далекої від розуміння й ситуації в Криму, й взагалі від ситуації навколо (виходячи зі змісту деяких Ваших творів). А ось про почуття й кохання Ви пишете чудово. В любому випадку, бажаю Вам розвиватися й вдосконалюватися. Хай щастить.
Алексей Ткаченко, 15.10.2016 - 23:30
Интересно, а тот, кто родился в Крыму до 1954го года...как ему быть, о чём писать? Если всерьёз учитывать ваше "нас,з такими поглядами, більшість", то почему же мы не видим революций в Крыму, почему люди не бунтуют, не выходят на площади с жовто-блакитними прапорами? Кажется, Марсианин сказал всё по делу
Nadiya_Kolb відповів на коментар Алексей Ткаченко, 16.10.2016 - 13:22
Ооо, Ви на пальцях зможете перерахувати росіян, які народилися в Криму в будь-якому році. Ще татар можна послухати, але й вони більшістю розділяють проукраїнські погляди. Може, тому що починаючи з лютого 2014 року там така кількість військової російської техніки, що Вам і не снилось? а людей, які хоч трохи незгодні з окупацією катують й вбивають, бо там не діють ніякі людські закони. Прийде час - вийдемо всі.
Світла (Імашева Світлана), 08.08.2016 - 09:12
Ви - розумна, мисляча людина, яка не дала зробити з себе зомбі, Хочеться сподіватися, що таких - багато. Дякую Вам за чудову щиру поезію. Я не кримчанка, але написала невелику поему "Крим", бо чомусь дуже схвилювала мене ця тема. Бо Крим - це наша українська земля. Спасибі Вам    
Святослав_, 08.08.2016 - 09:00
"Сейчас все возвращается в естественное состояние."Прямо шедевр, а не слов "з тої сторони". Для них те, що зараз в Криму і окупованому Донбасі - "єстєствєнноє состояніє" - та тільки для них. У свині в її "естєствєнній" калюжі грязі - і то природніше. Чудовий у Вас твір Громадянської лірики. 5/5 
Марсианин, 01.04.2016 - 01:20
Либо Вы не крымчанка, либо отдельная от всех единица. Ни Крым, ни Донбасс (бывшая Область Войска Донского) никогда себя Украиной не считали. Так, что-то вроде, чисто формально. Во времена Союза, будучи в дальних поездках, никогда не говорили, что с Украины, а только "из Донбасса", "из Крыма". Сейчас все возвращается в естественное состояние.
Nadiya_Kolb відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
це 1-квітневий гумор у Вас такий?) я кримчанка, на щастя, народжена вже у незалежній Україні і нас,з такими поглядами, більшість. це складно виражати, коли ворожа держава-загарбник скупчує там свою армію, але ще прийде час, не сумнівайтесь)
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
