Не розумію… Бачу, знаю
Й не розумію як же так,
Що під ідеї покривалом
Тебе ґвалтують вже не раз...
Моя довірлива матусю,
Моя Вітчизно дорога,
Не слухай їх вже «В Бога душу..!»,
Не відчиняй і не пускай.
Вони ж святенники лукаві
Й облудники, не знай їх світ,
Тебе тихенько та ласкаво
Пригнуть обкравши, а тоді
Втечуть іуди за три моря.
Ще й научати стануть там:
Що було зле, як було б добре,
Без них не то і все не так…
Ти ж як і завжди, гола й бідна
Шукатимеш в безвихідь шлях
Спираючись на плечі сильних,
Щоб зґвалтували ще не раз.
Моя довірлива матусю,
Моя Вітчизно дорога,
Не слухай їх вже «В Бога душу..!»,
Не відчиняй і не пускай…
Моя довірлива матусю,
