Весна прекрасна там, де є твій рід,
Де рідний дім, де батьківська оселя,
Де буйно зацвіте в садочку квіт,
Де рветься під водою міцна гребля.
Де подихом зірветься соловей,
Верба- красуня знов розпустить коси
І лине в полі пісня від людей,
Де пшениці напоять ранні роси.
Лелека знову лине до гнізда,
Забувши всі далекії дороги,
Де вишня, наче в снігу у Різдва,
Де на душі лягли перестороги.
Твоя весна, та іншої нема-
Нема, бо в ній життя твого тривоги,
Лягла між вас розлука та німа,
Лягли між вас далекі ті дороги.
Буває.... 
