Мені разом з Вами корів не пасти,
Дітей не ростити, не пити світанків.
Між мною і Вами - лиш хиткі мости,-
ЗустрІчі у темних кутках полустанків.
І хочу-не хочу — купую квиток,
Сідаю в останній вагон електрички.
А серце, трикляте, і нерви - в клубок,
Бо ж Вам не подобаються істерички.
Плейліст - металевий, рахую стовпці...
І, певно, мільйонного, вже на пероні
Вітаю лиш поглядом, бо у руці
Відразу ж з'являються Ваші долоні.
Буксуєте мене, аби в темноті,
Подалі від світла зупиночки тої,
Своїми вустами мої віднайти,
Ламаючи волю мою і устої...
Між мною і Вами - лиш хиткі мости -
Зустрічі у темних кутках полустанків...
Я "Вас" замінити не можу на "ти",
Бо ж Вам - не дружина, а просто коханка.
