Летять, летять у небі журавлі,
І журно так клекочуть наді мною.
Я залишаюсь знов на чужині,
Хоч кличуть журавлі мене з собою.
Журавлики, журавки, журавлі.
Журавлики, журавки, журавлята!
Несіть любов і радощі мої
Туди, де залишились мама й тато!
Сховали знову хмари їх ясні,
Лиш клекіт в моїй пам'яті лишився.
Про рідний край нагадують мені,
Щоб у житті з дороги я не збився.
Журавлики, журавки, журавлі.
Журавлики, журавки, журавлята!
Несіть любов і радощі мої
Туди, де залишились мама й тато.
Дякую, Надійко, за такий чудовий вірш про журавлів, яких і я дуже люблю, до них у мене особливе ставлення, вони асоціюються у мене з синочками, тому і я часто про них пишу. З задоволенням взяла у вибране і віддала свій голос.
Надія Башинська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Геометріє!
Нам,людям,треба вчитися більше радіти життю і цінувати його! Так,це непросто...
А давайте спробуємо написати щось веселіше! Думаю, світ ще більше заясніє...І нам стане світліше...
Гарно! 
