Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Артур Сіренко: Запитання в порожнечу - ВІРШ

logo
Артур Сіренко: Запитання в порожнечу - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 2
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Запитання в порожнечу

Артур Сіренко :: Запитання в порожнечу
                         «О, небо - ветеран в одних обносках,
                           Ти служиш нам уже п’ять тисяч літ,
                           Заплати хмар стирчать із дір сирітських,
                           Та сонце - орден, знак твої побід.» 
                                                                (Гійом Аполлінер)

А може це все було не зі мною? Може це все приснилось мені? Може це зовсім не я піднімав взвод в атаку з ручним кулеметом в руках? Може це не я вів вогонь з мінометів у морозний грудневий день і накрив роту сепаратистів? Може це не мені серед розбитих окопів і бліндажів на вогневій комбат вручив погони капітана і сказав: «На, можеш тепер їх носити, ти маєш на це повне право!» Може це не я брав на приціл крупнокаліберного кулемета живі рухомі мішені і бачив як вони падають, падають і падають у високу траву? Може це не я вів взвод крізь ранковий туман на схід, на зустріч сонцю, що сходило над степом, на схід, таки на схід, у вир вогню і смерті? Може це не я роздивлявся пагорби на видноколі перш ніж дати батареї команду «вогонь»? Може то не я грів замерзлі руки в бліндажі біля буржуйки слухаючи розповіді старого фермера у солдатському однострої про зерно і мед, про земельку і бджіл? Може це не я читав солдатам вірші Кіплінга під звуки канонади? Може те відбулось в якомусь іншому, уявному світі? Може то не я забивав підривники і вишибні заряди в міни молотком і шматками дерева, бо інакше вони не лізли, і думав: зараз ми всі станемо космонавтами, зараз це все вибухне і ми полетимо в нескінченність? Може то не я милувався весняними квітами, що зацвіли біля бліндажів, вдихав аромат степу, що весь зацвів молочаєм і читав в перервах між обстрілами Дікенса і Достоєвського? Може то не я писав вірші у записник на ящику з-під снарядів і думав, що земля м’яка, сипка і запашна, і що судилось лягти під цю траву і не жаль? Може то не мені вітер колов в обличчя  сніжинками-голками і не я наказував причепити гаубицю до «шишарика»? І зовсім не мені комбат казав, що він мене туди не посилає, але треба їхати, бо це наказ, і я думав, що ніхто не повернеться, ні я ні мої солдати? Може це справді було не зі мною? З кимось іншим, з якимось диваком, що носив плямисту зелену одежу, погони з чотирма зірочками, голив голову бритвою, філософствував про те, що смерті не буває, що всі ми вічні і чистив міномети соляркою? Я би повірив, що це було не зі мною, що це несправжні спогади... Але біженці, що живуть в моєму домі, але пес з вічно сумними очима, якого взяли з собою біженці з моєї териконової Еллади, що зазирає щодня в мої очі і запитує без слів: «Як же так? Нас вигнали з нашого дому, з нашого рідної хати, і ми ось так - тепер вічні неприкаяні волоцюги будемо тинятися по світах?» І фотографія діда, і усвідомлення того, що у свій рідний край я більше ніколи не приїду, бо нема куди, бо там не лишилось навіть руїн, бо там хазяйнують бандити й садисти, з якими не може бути ніякої спільної мови, що мій рідний край окупований, і мрія визволити його наразі лишається мрією... І що все лишається у спогадах - тільки у спогадах...

ID:  649657
Рубрика: Проза
дата надходження: 07.03.2016 14:33:16
© дата внесення змiн: 30.05.2016 13:49:32
автор: Артур Сіренко

Мені подобається 18 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Валя Савелюк, STRANIERA(Кошіль Надія), anna zakohana, Максим Тарасівський, Іванюк Ірина, Marcepanivna, Ілея, norma Ardeko
Прочитаний усіма відвідувачами (785)
В тому числі авторами сайту (50) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Касьян Благоєв, 04.09.2016 - 10:32
ні, це не може лишатися спогадом. як прагнення волі - лише мрією. певно, з цього колись і постала людина, - з прагнення волі собі, власній долі, рідній землі, і тому вона краще легко і гордо гинула на полях битв у змаганнях за волю, ніж мирилася із зайдою-бандитом і лише мріяла про неї, солодку і бажану волю
 
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за такий відгук! friends
 
Виктория Р, 12.06.2016 - 19:32
Щемно.... 22
 
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук! 17
 
 
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук і розуміння! give_rose
 
Іванюк Ірина, 09.03.2016 - 09:31
Непроста Ваша ноша , Артуре. Та провина за це лежить на зайдах, які плюндрують українську землю і нівечать людські життя! Дай Боже Вам миру і ще багато глибоких і мудрих слів , щоб вони допомогли розкрити сліпцям очі, і посприяли реалізації нашої спільної мрії ! 16 16 16 give_rose
 
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за розуміння! 23 23 23
 
Леся Геник, 08.03.2016 - 14:48
Добре написано, справжньо... 12 17
 
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук і розуміння! give_rose
 
Ілея, 07.03.2016 - 22:43
Незвичайна,Артуре,ви людина з тонкою ...світлою душею,наносячи ій рани щедро ділитись з нами щемними думками... flo36 flo36 flo36
 
леся квіт, 07.03.2016 - 21:21
Нехай омріяне болем в серці неодмінно здійсниться 17 Бережи Вас Господи flo36
 
Надія Позняк, 07.03.2016 - 21:19
16 Вразили. Дякую.З повагою,Н.
 
Marcepanivna, 07.03.2016 - 21:00
Мрія Ваша прекрасна, тому вона неодмінно здійсниться!!! 16 17
 
Олекса Удайко, 07.03.2016 - 19:39
12 Мрія матеріалізується наполеливістю... friends
 
ptaha, 07.03.2016 - 14:40
від болючих спогадів завжди хочеться відмовитися... 17 17 17 сили духу Вам, Артуре 16 16 16
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вичитка
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Рахманий
Mattias Genri: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - sliczna...
Синонім до слова:  видих
Наталя Хаммоуда: - Відди́х, зди́х.
Синонім до слова:  Вірний
Eyfiya: - Непохитний
Синонім до слова:  Вірний
levile: - Незрадливий Вірний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верлібр
Андрій Ключ: - Танцпро – танцююча проза
Синонім до слова:  Церата
Олекса Терен: - Обрус.
Знайти несловникові синоніми до слова:  видих
Enol: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Микола Холодов: - Кльова, Класна, Красна.
Синонім до слова:  Церата
Neteka: - Вощонка
Синонім до слова:  Церата
dashavsky: - Клейонка.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Церата
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Neteka: - Писана
x
Нові твори
Обрати твори за період: