I сум й тривоги й біль мого народу,
Мов тінь лягли на змореній землі,
Ще й чвари скрізь підпалюють незгоду,
І сіють гнів на батьківській ріллі.
Гримить кругом і множиться нещастя,
Забули якось, хто ж ті вороги,
У пошуках причинників напастя,
Товчемо в ступі ті ж самі гріхи!
То Бог не той, то прапор вверх ногами,
То назва вулиць коле і пече,
То пам`ятники злими іменами
Засмічують нам місце золоте.
І мов сліпці ті ,човгаєм ногами,
В душі усе ненавистю бурлить,
Забули доблесть, честь, і хто ж є з нами,
Взялися ,як завждИ, свій свОго бить.
Всі птаріоти й носим вишивАнки,
І “боремось” за людськії права,
А справді, чи достойні забаганки,
Щоб Україна в попелі жила?
І хто ж тут винний за народний хаос,
Хто креше ту набажану іскру?
Підступний клич “самі умієм жити”!
Європа, НАТО, геть! На них “табу”!
За що ,скажіть, вмирають наші діти,
Чи не за те ,що всі тут мудреці?
-Якщо не “Я”, другим не володіти!
“Обранники” ведуть на манівці.
Знов балаган тут твориться при владі,
Вдягнули гирі й не підняти ніг,
Чвертьліття йде, дурниці на заваді,
А “віз” стоїть, так зрушити й не зміг!
Та час гряде! І молодь прозріває,
І розум Божий сповнює серця,
І край наш рідний, гирі поскидає,
І струсить попіл з поміччю Творця!!
Сподобалось:
Та час гряде! І молодь прозріває,
І розум Божий сповнює серця,
І край наш рідний, гирі поскидає,
І струсить попіл з поміччю Творця!!
...
Так і буде
...
Його законом неухильна упорядкованість.
Існують міріади світів,
Всі вони походять з одного мислення
Його творіння вільні у своєму виборі.
Лише вони здатні створювати безлад,
який сам по собі є страждання і горе,
ненависть і страх.
Лиш його творіння здатні їх породжувати.
Важливо знати наступне: мислення людей
єдине з тим мисленням,
яке породило цілі світи.
Три свідчать на небі
Є білий вогонь, який відливає сталлю,
могутній і священний Вогонь Вознесіння.
І буде ваша молитва: «Допоможу будувати рідну країну
в ім'я Матері Світу і Мого Батька!» .
Бо, Той самий Христос,
що був і є в Ісусі,
є також і вашим Реальним Я.
горлиця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та час гряде! І молодь прозріває, І розум Божий сповнює серця, І край наш рідний, гирі поскидає, І струсить попіл з поміччю Творця!! Ой струсне, що й місця не зостанеться..
горлиця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та час гряде! І молодь прозріває, І розум Божий сповнює серця, І край наш рідний, гирі поскидає, І струсить попіл з поміччю Творця!! 
