«Зима недаром злится,
Прошла её пора -
Весна в окно стучится
И гонит зиму со двора»
Ф. Тютчев
Злиться дощами і снігом,
Вітром лютує Зима,
Птахою б`ється у вікна,
А на порозі – Весна!
Всі метушаться навколо,
Зиму благають: «Вже йди!»,
Жайвір наспівує соло,
Пісню про чари Весни…
Злиться Зима і клопоче,
Стиха на Весну бурчить,
Та їй у вічі регоче,
Вітром весняним шумить…
Відьма-зима, навіжена,
Снігом жбурляє в лице,
Знову погода студена,
Небо залите свинцем…
Сонцем Весна забуяла,
Вмилася снігом, дощем,
Стала ще більше рум’яна,
Землю накрила плащем…
В душу вселила надію,
Скоро настане тепло!
Я, мов дитина, радію,
І відчиняю вікно…
Ось так не помітно проминув рік. Читала на днях передбачення карпатського мольфара - в цьому році закінчиться війна в Україні!!! Хай справдиться цей прогноз!!!
по-весняному оптимістично! 
