Сади рясні,лани широкі,
Стрункі смереки й стиглі ягоди Карпат,
Десни й Дніпра могучії потоки
І сонце Криму,що ввібрав солодкий виноград.
Пшеничний колос твій важкий,налитий
Низько вклоняється до ніг,
Волошкою та маком оповитий
Стрічає хлібом він усіх.
О,земле рідна,Україно!
Вродлива,юна,чарівна,
За тебе полягла невинно
Небесна Сотня жертівна.
За волю,за майбутнє України
Страшна розплата – сотня тіл!
Від вибухів і полум`я – руїни,
Від згарищ – чорний дим довкіл.
Ти знала і раніше горе та свавілля
І зараз твій нелегкий час.
Цей крок до волі від насилля
Ніхто не зробить окрім нас.
Полита потом і терпінням
Земля славетних прадідів,
Полита кров`ю і стражданням
Сльозами наших матерів.
Якби могли ми тії сльози
Зібрати разом й донести
До тих, хто видавав «стрілять» накази,
А потім,хвіст піджавши,утекли.
Та змиють скоро весни гіркий попіл,
І дим розвіє вітер світлих змін.
А наші діти,наші внуки
Приходитимуть до Майдану на уклін.
І будеш завжди,Україно,ти квітуча,
Із солов`ями зоряних ночей,
Земля розкішна і співуча,
Недоторканна для пожадливих очей.
О,земле рідна,Україно!
Прославили тебе твої сини.
Хай сонце сяє над тобою золотавим німбом,
Бо на тобі нема ніякої вини!
22. 02. 2014
за візит
