Тільки б мені припинити мовчати,
Якось вдихнути повітря з води,
Якось раптово кудись закричати,
І від тебе вже нарешті піти.
Ти не тримаєш. Це я затрималась!
Я зіштовхнула твої кораблі.
Я заважала. Це я задихалась,
Я намагалась дібратись землі.
Якір на дно мене тягне уперто,
Хвиля морська розрізає блакить.
Де твоя пам'ять? Вже витерто! Стерто.
Тільки згадай мене хоч би на мить!
Тільки на мить!.. Та невже так багато?
Кров на моїх виступає руках.
Вб’є мене і переріже завзято
Все несказанне в мене на вустах.
Про порятунок свій марно кричати.
Кров на руках? Зажило, запеклося.
Тільки б мені припинити мовчати,
Щоби життя вже нове почалося.
