(із філософії самітника: повторення мудрих)
* і моє теж:
Лише закон моральний, що в мені,
у серці милосердя і любов –
ось те, що вище всього у житті:
принади статків, зваби влади світу,
законів, вчень, релігій і богів.
* лібідо:
Сигізмунд, маєш рацію: той, хто кохався з жінками –
той пізнав їхню плоть, насолоду і хтивість інстинкту,
розгубивши себе і скарби свого серця по ложах.
Хто любив лиш одну – той пізнав і себе, і кохання.
* перевірене:
Ніколи не матимеш кепського настрою і
печалей та смутку не звідаєш, розчарувань:
надій своїх і сподівань в дні житейських турбот
на друзів чи долю в безпечності не покладай.
* страсті за часом:
Ви тримати не хочете більше на ближніх образ,
за змарнованим часом буття свого кревно жаліти? –
то прекрасний цей дар не розтратьте намарне на тих,
хто безцінних і днів, і хвилин ваших є недостойним.
* єдине:
Ти не вір, коли стануть повчать,
що ось це, чи щось інше –
то останній твій шанс у житті:
ні, бо сотні трапляється шансів на кожен наш день,
неповторне ж, єдине під небом – то наше життя.
* справедливість?..
Кожному доля свій плід піднесе по заслузі:
те, що посіяв, збиратимеш в осінь життя.
Що ж, норовлива моя, ти втішаєшся в злості? –
сіяв любов, сіяв ніжність – зійшов лише біль…
««»»
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так. хоча цінне від життя його залишилось не це: він був небайдужий до життя, гарячий в почуттях, знав ціну речам і людям.
як вам дні на серце нині лягають, що нового?
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
то вже звучить і як комплімент, і як підозра в плагіаті; але! - хто з нас щось видумав своє? чи не казав Соломон, що нема нічого нового, все вже було, все старе і древнє під сонцем, чи то сказане, чи то відчуте...
дякую за увагу!
ні, річ не в тому. тут звертання, отже треба саме так: "Сигізмунде" ( в першому коментарі обмовився ), тобто в кличному відмінку
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
а чому саме звертання? чому як звертання треба бачити початок цієї фрази? і для оклику - вже називний відмінок відмінений? (така ось тавт-ія), не може вживатися?
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
от бути неукраїнцем прикро: вічно на цих болях попадешся...
знову дякую красно. але Сигізмунд залишиться, тут вже ваше, українське спрацьовує, а його по-польскему нарекли тато, то вже й від свого тата так чув
Сигізмунд мабуть був дуже мудрий чоловік.
