Мій сон ще досі тлів тобою,
Смачні уста, як полуниці сік.
Невже я не дружу з собою,
Невже перечу сам собі?
Пусті думки обвіяні тобою-
Взнаки дались не раз!
І погляд той терпкий до болю,
Обійми зараз були б в сам раз.
Спини хоч на хвилину,
Той час нудкий, хмільний,
Коли таку просту годину
Мій розум від тебе буде вільний.
Коли думки зміняють тему
Частіш погоди восени...
Ти просто сядеш біля мене-
Це все міняє, тільки не пини!
Чи варто бути біля тебе?
Чи витерплю я вічні сни?
Чи буде той колись момент у мене
Коли поруч будеш ти?
Коли думки зберу до купи,
Коли той час збреде?
Та, ти й не припустиш злуки,
Як він сам все замете.
Коли забудеш: поцілунки, руки, муки,
Як довго говорити міг!
Коли дівчачі хмільні звуки
Спростають хвилі, любові берегів!
Для Анастасії
