Подай мені руку, я ступаю додолу,
Так, бачу, асфальт, і прірви нема.
Дай зігріюсь в обіймах твоїх у незгоду,
Хоч й ззовні зовсім не бракує тепла
Дай утнуся у щоку і опущу повіки,
Наповню легені повітрям твоїм.
Ти знаєш, без тебе - сильніша за вітер,
З тобою, мов щит знімаю з грудей.
Наповнюй мене своїми словами:
Про серце, любов, про свої почуття
Незнаю ще скільки часу між нами
Пройде, як збудуємо спільне життя
Убий в мені силу, твердість , тривогу,
Убий в мені міцність, забери цей тягар...
Тоді я упаду безсило додолу
Від легкості в твоїх сильних руках
Дай спруся чолом в твої мязисті груди
Дай видихну біль, що копився що раз,
Коли я була далеко від тебе
І лиш телефоном тримала баланс..
Мені так потрібно тебе біля себе
"В гармонії б жила б",- помрію я знов.
Стомилася твоя близька людина...
Ти чуєш? Коханий, агов?
