Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Мирослав Вересюк: СКРИПЛЯТЬ ДЕРЕВА, ПЕРЕСТУК ГІЛОК - ВІРШ


Мирослав Вересюк: СКРИПЛЯТЬ ДЕРЕВА, ПЕРЕСТУК ГІЛОК - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 2

Пошук


Перевірка розміру




СКРИПЛЯТЬ ДЕРЕВА, ПЕРЕСТУК ГІЛОК

Скриплять дерева, перестук гілок, Ген у верхів’ї вітер хазяйнує. Немов знічев’я в руки взяв ціпок І з тиші перемерзлої кепкує. До низу він пробратися не зміг, А може просто не було бажання? Рипить зрадливо під ногами сніг, Лишаючи слідів татуювання. Безлистий ліс від стиду занімів, Прикривши сором покривалом білим. Краса і спокій, що бракує слів, Застигла вічність часом скрижанілим. 20.01.2016 р.

ID: 637344
Рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата надходження: 20.01.2016 21:23:57
© дата внесення змiн: 20.01.2016 22:48:39
автор: Мирослав Вересюк

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: Галина_Литовченко
Прочитаний усіма відвідувачами (223)
В тому числі авторами сайту (8) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Радченко, 20.01.2016 - 22:06
Прекрасна пейзажна лірика. 12 12 12
 
Мирослав Вересюк відповів на коментар Радченко, 01.01.1970 - 03:00
Подивився, що вже більше року не писав і не викладав пейзажну лірику. А тут найшло... flowers
 
Любов Матузок, 20.01.2016 - 21:42
Гарно!
 
Мирослав Вересюк відповів на коментар Любов Матузок, 01.01.1970 - 03:00
hi icon_flower
 
наталія калина, 20.01.2016 - 21:35
Дуже близька мені тема, а особливо зараз, коли я у Карпатах! 16 23 31
Зимова казка - це Карпати,
Покриті снігом біло-голубим.
Пухнасті сосни, мов намистом,
Вдягнули ватою усі свої гілки!

Ідеш у ліс, в зимову казку,
І чуєш неповторний тиші дзвін.
Тремтить душа і завмирає серце…
Тобі, природа, мій низький уклін.

Ти бачиш, як кришталь горить повітря,
У променях світила золотих,
Що м’яко доторкнулись до верхівок
Карпатських сосен і ялинок молодих!

Тріщить під кроком чуйний сніг
Відлунням в тиші лісу,
Річки зима вдягнула в сотні криг.
Над ними всі містки, неначе коромисло…
Подарував такий пейзаж творець на вік!

Вклоняюсь я тобі, краса, за чистоту і первозданність,
За ту любов, що нам даруєш ти,
За всю твою барвистість і безкрайність,
За дивовижні і засніжені ліси!

27. 01. 2015 м. Львів автор Наталя Калиновська
 
Мирослав Вересюк відповів на коментар наталія калина, 01.01.1970 - 03:00
З Карпатами не зрівнятися. Та хто там тої сосни насадив, куди поділися смереки?
 
Чудові образи.Мені сподобалось.Гарно. 12 smile 21 22
 
Мирослав Вересюк відповів на коментар Шостацька Людмила, 01.01.1970 - 03:00
writer Результат вилазки в ліс..... Дякую! give_rose
 

Нові твори