Невідома, далека галактика –
Я до тебе помалу іду…
Морський Лев
молоді COLOне́шники,
у благороднім пориві,
здійняли до неба тугі кулаки
темно-зелені
вогне́нні
сонячні язики –
промені-пелюстки
затиснуті у кулаках зелених-цупких…
ряди і ряди
соlонешників молодих –
у всі сторони і боки-напрямки –
від горизонту до горизонту –
здійняли
до небесних знамен голубих
міцно стулені кулаки –
присягають на вірність Всесвіту
солоне́шників*
стиснуті кулаки – як зорі-карлики:
ось – і готові
вибухнути раптово
і засяяти, як мільярдно-сві́тні наднові** зірки
молоді солонешники –
космогонічної
вищої школи романтики,
благородні випускники –
нив і небес вихованці…
ось-уже-ось – узавтра вранці
молоді солонешники
розтулять зелені пальці
і випустять пелюстки –
вогненні промені-язики –
вибухнуть, як сонця і зірки –
наднові,
осяють незнані Галактики
у розпростореній дальше Світобудові
пора...
уранці завтра
цвітом вибухнуть солонешники –
молоді сонця і зірки…
покликані будувати
нові Галактики,
а старі –
осявати…
оновлюва-ти
20.01.2016
на знімку із інтеренету - Галактика Соняшник
(Мессьє 63,М63,NGC 5055,) - галактика
у сузір'ї Гончі Пси.
*солонешники – у літературній нормі -
тільки соняшники; можна вважати
це слово подільським діалектизмом,
а можна врахувати, що до його складу
входить першопочаткове – соlо, тобто –
коло, тобто – сонце… чим обрізаний
со-няшник кращий за соlонешника –
академікам краще знати, хоча навіть
москалі у своєму покаліченому
претензійному діалекті зберегли три
букви від першопочаткового і законного
соlо – под-СОЛ-нух… це зауваження
заради інформації – але не заради
суперечки – я вже наперед згодна
з усіма обвинуваченнями – але залишуся
при власному сприйнятті – вибачаюся,
то вибачайте вже…
**наднова - словник ставить наголос у
слові «наднова» - на останньому складі,
у вжитку ж це слово зустрічається
і з другим наголошеним складом…
думаю, варіанти можна допускати,
якщо це не русизм(суржик) і
не зашкодить словникам: у віршеві
допустимі обидва варіанти наголосу –
на вибір того, хто читатиме
Соняшник - магічна рослина, неможливо їх минити, коли проїжджаєш повз. Таке влучне порівняння з благородними, багатообіцяючими людьми. Вселяє надію ...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
з людьми... Яночко, я бачила їх зірками і сонцями... які розлетяться космосом і побудують нові Галактики... люди вже не асоціюються в уяві моїй із квітами, як і з зірками - ближче познайомилася... хоча є ще - яких можна порівняти і з магічними рослинами - соняшшниками у цвіту... чи соняЧниками - є така трав"яниста лікарська рослина із жовтими квітками...
навіть не знаю що написати......... Валю Ви відчули, ось і все!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
від-ЧУТИ і відчу-ТИ думаю, відчуття - це і є те "око, що бачить і те вухо, що чує"...
чекала Вас... отак надихнули
вибачайте, що вдруге прийде повідомлення, але додам, бо цікаво виходить: а виходить, що ПО-ЧУТТЯ, це ніби ковзання ПО поверхні чогось (по - вказує на якусь "поверхневу" дію - по озеру, по столу, по небу, по голові - без проникнення, тобто... отже в сухому остатку - відчуття - це сприйняття глибше, чим почуття... що вже тоді казати про емоції, які набагато нижчі почуттів... доступні не тільки людині, а й тваринам... хоча, думаю, тваринам доступні ВІДЧУТТЯ більше, чим многая і многая зпосеред людей... отаке наразі спонтанне "відкриття" сталося
Чудова місія у солонешників (я й не знала, що є ще й така назва, справді символічна, адже тут корінь *коло*) - будувати нові Галактики і осявати старі! Такі собі маленькі сонця серед нас.
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так, Наталю у цьому смисл до того як зацвісти - солонешники (це з тієї маминої-бабціної сільської "санскритної" мови - про що свідчить збереження повної основи - коло-сонце - слово) - то перед тим як зацвісти - усе безмежне поле, розліноване стрункими рядами, ніби здіймає до неба кулачки темно-зелені - салютує небу, чи присягає на вірність... а далі - коли розцвітуть і набудуть схожості із сонцем (а сонце - це також зірка) - ну, ніби це дитячий садок, чи якісь курси - для майбутніх будівничих нових Галактик... гарно...
дякую Вам, Наталю Друг - це той, хто тебе розуміє... у крайньому разі - не заперечує, не намагається виправити-знищити - перекувати-переламати-перекрутити-підігнати "під себе" Ви - мій Друг... і я -Ваш
При друкуванні у ворді правою кнопкою миші слово можна додати у словник, і тоді система його запам"ятає і вже не виправлятиме (принаймні, у мене так). З непроханими критиками - важче. Певне, слід змиритися, як з небажаним дощем
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Упертий чоловік. Спрямувати б цю впертість на щось інше, корисніше (ніж переконання того, хто не потребує тих переконань). Але ж від віку було: є Поети - які пишуть так, як підказує серце, а є Критики - які займають свій час тим, що вказують Поетові, як і чому треба чи не треба писати...
Солонешники - гарне слово, сповнене більшої повноти, ніж просто "соняшник".
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
це якраз із тих слів, які "знають істинний смисл", і які не є літературною нормою - з тих, що я мала на увазі у "Словесному", а мене у любительстві суржику запізрозили...
сьогодні, поки писала цього вірша, разів зо двадцять система самовільно виправила мого "солонешника" на свого солонеЧника... солонеЧник - лікарська трав"яна рослина з жовтими квітками - гарно, звичайно, і тепер я запам"ятаю, як звуть цю рослину - але справа в іншому: нізашо не хотіла програма згодитися і змиритися із моїм солонеШником... приблизно, як пан zang із наголосами, розриваннями слів і багато чим іншим - навіть із окремими віршами в цілому - "ВІРШ НЕ ГОДИТЬСЯ" - як ніби пан акушер...