Ти мене не згадаєш,
І, мабуть, не варто печалитись
Та чомусь без зупину
Лунають слова крадькома
Ти мене не згадаєш
І зовсім не треба журитися
Тільки капелька болю,
Що він не згадає життя
Тільки відстань до неба,
Що ніяк не здолається мною
Тільки казка, в якій вже
Щасливий кінець не прийде
Тільки подумки слово,
Яке ти ніколи не скажеш
Він мене не згадає
І серце від цього пече
Побудую я стіни,
Які будуть стояти століттями
Відбудуєш ти замки,
Які змили холодні дощі
Тiльки він не згадає,
Як ти його сильно кохала
А тобі вже ніяк
Не забути тієї душі.
Да и чёрт с ним, Леся. Может у него проблемы с памятью? Подарим ему объёмную флэшку, чтобы помнил?
Lesyunya відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Надіюсь, що проблем з пам'ятю у нього немає. Якщо не згадує людина значить їй це не так і важливо. Ні. Давай не будем нічого дарувати. У тебе що флешки лишні?
