Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ольга Калина: Не уходи ! - ВІРШ


Ольга Калина: Не уходи ! - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 2

Пошук


Перевірка розміру




Не уходи !

Рана кровоточит из груди.. И пульс теряется внутри.. -Но ты живи!- тебе кричу. -Не уходи!!! - тебя молю. Сердце тихо замирает, В глазах свет белый закрывает.. -Но ты живи!! -тебе кричу.. -Не оставляй меня одну!! Ведь, ты не можешь так уйти, Сынок твой маленький, смотри, Ручонки тянет он к тебе.. Не оставляй его в беде!! Со смертью борются врачи.. -Сыночка ты не подведи! Открой глаза! Не уходи! Ты только будь! Ты лишь живи! И открываются глаза.. Ты ими смотришь на меня.. -Не плачь, ты милая, прости. Я буду жить, ты не грусти!

ID: 636309
Рубрика: Вірші, Воєнна лірика
дата надходження: 16.01.2016 19:04:29
© дата внесення змiн: 08.12.2016 20:08:06
автор: Ольга Калина

Мені подобається 1 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (307)
В тому числі авторами сайту (9) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

17 17 17 cry
 
Олечко, співчуваю щиро. Тримайтеся, будь ласка. 12 12 16 17 17 17 19 22 22 ny5
 
Ольга Калина відповів на коментар Ганна Верес (Демиденко), 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, моя рідненька! Я тримаюсь, як тільки можу ! flo21
 
DVI, 16.01.2016 - 21:35
Я просто в шоке! Так описать.Я это всё прошел,когда на моих руках прощалась с жизнью моя любимая жена. Стих вернул меня в палату.Я написал стихотворение "Останні хвилини життя".Но моя любовь не открыла глаза,несмотря на то,что я её очень долго просил.

Извените меня.

С уважением Владимир. 17 17 17
 
Ольга Калина відповів на коментар DVI, 01.01.1970 - 03:00
Знаете, это крик души! Он сам ложится на строчки, когда перед глазами стоит бездыханное тело твоего сына, которого рядили в морге. Это наш крест, который мы должны нести всю оставшуюся жизнь! Надо держаться!
 

Нові твори