1.І знов тривожно б'є церковний дзвін,
І знов земля "бере в свої обійми".
Героя, що на полі бою зліг,
Героя, що витягував нас з прірви.
2.Він намагався, за що й віддав своє життя,
А в нас душа кричить: "Лише б не марно".
Високою за волю є ціна,
Та всі події перемогою назвати складно.
3.В нас нова влада, хоч далеко до взірця,
Закони, що як і колись неефективні.
Невже це знову черговий початок кінця,
Й невже це все змінити ми не в силі.
4.Не перший рік вже точиться війна,
Не перший рік в нас гинуть солдати.
Та вже не зрозуміти за що ведеться боротьба:
За правду й волю, чи за бізнес і мандати...
