UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Зоя Журавка: Ненька-захисниця - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Батьківна, 14.01.2016 - 11:14
 Сльзи застилають очі від таких рядків...Якби ж могла я, як колись на ручки взять своїх синочків   Нехай Вас, та Ваших дітей захистить Всевишній від усіх негараздів. Ніна-Марія, 10.01.2016 - 19:57
Серце люблячої матері...  Хай береже Господь всю вашу родину і нашу Україну.  Щоб ми могли спокійно спати.
Зоя Журавка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мої сини, Спасибі Господу, не на війні. Та близькі для мене люди, пережили втрату своїх дітей. Я бачила той жах, виплакані очі, життя спинилось...Розпочався суд над Генералом, який послав на смерть відразу 49 дисантників, мабуть Ви бачили в новинах. Тоня Никонова, мама одного з загиблих бійців сказала: він забрав у мене все - сина, здоров;я, внуків і сенс життя... (я писала про це раніше, "Він крикнув криком журавлиним," "Розмова до і після, ""Нестерпний біль" ...прочитайте.ВІН КРИКНУВ КРИКОМ ЖУРАВЛИНИМ. Зоя Журавка :: ВІН КРИКНУВ КРИКОМ ЖУРАВЛИНИМ. Там журавлі летіли клином Вечірнім небом над селом. А батько сивий й мати сива Дивились в небо за вікном. Один журавлик повернувся, Змахнувши їм своїм крилом. І наче сином обернувся Почувся голос під вікном. Приспів: Мамо, він крикнув криком журавлиним. Мамо, і янголом злетів у вись. Мамо, я захищав свою країну. Мамо, а ви живіть тут, як колись. Тату, я Вас прошу мене пробачте. Тату, інакше просто незумів. Тату, болить, я знаю, та не плачте. Тату, і в небо янголом злетів. Голосить матінка за сином. І батько наче скам`янів. Вдивляється у небо синє. Кого з-за хмар чекає він? А ключ у небі журавлиний Махає їм з небес крильми. То не сім`я літа пташина, То наче янголи-сини. Присвячую пам`яті Павла Ніконова, який загинув у збитому літаку над Луганськом. Вічна пам`ять герою! БУЛО Б ЙОМУ ОСЬ 25. ( біль душі) . Хай буде проклята Росія, Вся-вся, до клаптика землі. Нехай до вас повернеться те горе, Що ви зробили на моїй землі. Роки вам не пробачать і століття, Прокляттям будуть сльози матерів. Як можна горе пережити? Як хоронить своїх синів? Нехай не просихають ваші сльози І крик ваш не втихає від тужби. Хай заморозять вас морози, Та ви вже одморозені й самі. Я бачила в обличчях ваших радість Від Українських вже захоплених земель. Мов одержимі хочете вбивати Синів, українських земель. А ви, і рот не відкривайте. Я вам, хто за росію все кричить. Ви подивіться в-вічі мами, Що над могилою КОЛЮЧКА, 10.01.2016 - 14:45
Дуже гарно...  Це справжня любов матері,до своїх дітей!!! Хай береже Бог Вас і ваших дітей!!! Зоя Журавка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна за гарні слова  
Ганна Верес (Демиденко), 10.01.2016 - 14:07
Ви справжня мати, а ще й поетеса, тому й серце рветься на клапті. Гарний вірш!   
|
|
|
||||||||||||||||||||||
