Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наташа Марос: МАРИНА. - ВІРШ
logo
Наташа Марос: МАРИНА. - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії
Бібліотека
України| Поети
Кл. Поезії| Інші поет.
сайти, канали| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 11
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

МАРИНА.

Красива мудра жінка з нелегкою долею
заслуговує на шану і повагу живих...

Світлій пам'яті моєї бабусі присвячую...

Марина гірко і невтішно
І довго плакала завжди.
І були грішними безгрішні
Ті сльози - марево з води.

Ніхто не зважувавсь ніколи
Торкать святої таїни -
Було все спалене довкола
Пекучим полум'ям війни.

Багато горя і невдачі
По людських душах залягло:
Лиш заспівали - знову плачуть -
Із ними всякого було.

Терпіли, бо хотіли жити,
Приймали долю за святе.
І підростали швидко діти,
Як весняне зело росте.

Чи то війна людей ріднила,
Чи відбудова, чи колгосп,
Та в них жила стожильна сила -
Попробуй скривдити когось.

Ще довго всі чекали звістки:
А, може, прийде, може, ось...
І якось жаль було невістки
І сина, й батька, і всього.

Та разом примудрялись жити
Радіти сонцю і весні.
Комусь полагодять корито
Комусь гуртом відкинуть сніг.

Роботи й дітям вистачало -
Дорослі йшли на трудодні -
Марині часто не співалось,
Бо важко встигнути одній.

Дівчата в хаті й на городі,
І щось зробить, і погулять.
Вони при будь-якій погоді
Для печі знов тягли гілля.

Трудились зранку і до ночі
І разом втрьох плели тинки.
Їх поважали й позаочі
Ще прозивали "маринки"

Усе уміла, все встигала
І вишивала, і пекла.
Дивись, ще й сонце не вставало,
Марина в полі вже була.

Болотом - босими ногами,
Де торф, коноплі, очерет.
Ішла дощами і снігами,
Бувало, навіть, "під запрет".

Топтала стежкою важкою
Ту долю, рідну і гірку,
Аж серце сікло осокою,
Та де ж подіть її таку.

Усі жінки, з усеньких вулиць,
З усіх дворів і всіх бригад -
Тоді роками спини гнули:
І, Боже збав, удень лягать.

Окраєць хліба у платочку,
Босоніж бігла, як завжди,
Швиденько прив'язала квочку,
Пийнула з ковшика води.

Дівчатам крикнула вдогінці:
"Щоб був порядок! І не спать!"
А їй було, красивій жінці,
Тоді всього лиш, тридцять п'ять.

А як Марина "клала строчку",
Як обшивала пів кутка.
Увечері "складе" сорочку,
А рано - вже на буряках.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Минали роки у турботі,
Давно вже підняла дівчат,
Та всеодно, мов на роботі,
Марина бавила внучат.

Насіння в грубці підгоряло,
Бо там "сиділи" й пиріжки.
І як бабуся все встигала?
Ще ж мила в погребі й кружки.

Хрумку капусту, огірочки,
Антонівку у гарбузі.
Любили всі: зяті і дочки,
І внучки - дзиги на нозі.

Завжди картопельку варили,
Бо я за неї - все б дала!
Мені й з борщу її ловили,
Аби я тільки не ревла.

А як згадать про Маковія,
То вже сміялись з мене всі:
Від Петра починала мріять,
Вчувалось: "Макортя несіть!"

Бабуся маку намочила... -
(Та вже скоріше мак той мніть!) -
Бо шулики я так любила:
Вони аж снилися мені...

Бабуся швидко мак потерла,
Вже корж холоне, - я не сплю!
А тут як тут! В плече уперлась,
Хай що, а я момент зловлю...

"Наташко, не лижи качалку, 
Бо лисим буде чоловік!",
Та всеодно лизну я скалку:
"Таке вже кажете! Де він?"

І все частіше до вечері
Варили з салом галушки.
Ще вергуни плели кручені
І драли пір'я в подушки.

Як пахла гречка в хаті смачно,
Вареники і пампушки,
А суп з квасолею, як бачу:
Густий, наваристий такий.

Завжди борщилось,а на свято -
Бабусин цар-наполеон.
І пиріжків було багато,
І ягідний кисіль-барон.

Бабуся шиє - я дивлюся
І так цікаво - не моргну!
Подам наперсток, притулюся,
У голку нитку затягну.

Завжди з бабусечкою спала -
Була найменша із п'ятьох -
Ще з вечора її благала:
"Збудіть мене, та й будем вдвох"

Хотіла встати разом з нею,
Коли ще темно й кури сплять,
Щоб разом - мокрою межею,
В бабусі ж ноги так болять...

Вже й на сорочку їй лягала,
Вже й руку клала під плече.
І, мов не сплю, а засинала -
Бабуся знову ж "утече".

У хаті завжди тепло й тихо -
Отой смачний вечірній час...
Ніколи і ніяке лихо,
Здавалось, не дістане нас...
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 
І прибігала часто Дунька,
Так, не сестра і не кума:
"Лише Маринка все дотумка,
Чим не ділюся з усіма..."

Не мала внуків і розради -
Микита, п'яний, спав собі -
Не знала сну, у хаті - ради,
Бо він частеньло так сопів.

То ж бігла вулицею швидко,
Аби коротша ніч була.
Позамітало й слід не видко -
Ніхто не знає, як жила.

І обмітала Дунька ноги,
Тьопала віником плече,
Переступала всі пороги
І - в хату, де плита пече.

Платок великий "у клітину",
Що залишився з тих часів,
Коли ховать прийшлось дитину,
Як німець над селом висів...

З плеча зняла, струсила різко,
Калоші й "плюшку" - у куток.
І стоболюче, давнє, різне
Забулося коло діток...

Зайшла - і повна хата люду,
І рівні всі, і рідні всі,
І жарти сипали повсюди,
Ділили посуд, воду, сіль.

Новини сипле, як з торбини,
То підморгне, то заспіва.
Не замовкає й на хвилину,
А то - розплачеться, бува...

І хата дихала, як вулик,
"Я вже Маринко, побіжу,
А те, що ви отут почули
І я ж нікому не скажу..."
. . . . . . . . . . . . . . . . . . .
А ще з райцентру Дунька часто
Було, приносила платки.
Кому пустий, кому квітчастий,
Кому великої руки.

Жінки збігались, як на диво,
І приміряли, і греблись,
Але не всі були щасливі:
"Нехай... і я візьму... колись..."

Біжать, наперебій щебечуть,
Яка де квітка, завиток.
І подумки кладуть на плечі
Давно омріяний платок.

"Ви чули? Дунька знов приперла!"
І вже дорогою ідуть,
Хоч подивитися - а першій!
"Беріть вже, гроші підожду."

Хоч радо брали - знову клали,
Блищали очі, та за мить
Надії в душах геть згоряли
І знову глибоко болить...

Та вже, бувало, на порозі
Вона Марині підморгне,
В рукав просуне, що у змозі:
"Гляди, не викажи мене"

Марині душу калатало:
І хоче, й треба - дві ж дочки...
Не спить. Коли ще й не світало,
Біжить до Дуньки навпрошки...

Немов із серця вириває:
"Візьми, назад я принесла -
Такого чуда не буває -
Забудь. Спасибі, що дала..."

Розбила мрію на порозі,
Немов ярмо зняла з плеча,
Не радо й радо по дорозі
Біжить додому, до дівчат...

Узори маряться турецькі,
Малі й великі завитки,
"Якби ж не чорні дні німецькі,
Іван купив би й не такий..."

Тяжка робота, будні кляті,
Та коли знову принесе -
Побуде в Дуньки, мов на святі,
Подивиться, ото й усе...
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 
Душа зітліла у скорботі
Злетіла усмішка з лиця.
Уся в тривозі, вся в роботі,
У вічній тузі. До кінця.

Ну, а коли сказали тихо:
"Вже заспокойся і не плач
Не тільки в тебе таке лихо..."
Марина всім відповіла:

"Та я, дівчата, і не проти,
І розумію, і мовчу,
І не цураюся роботи,
І плачу, щоб ніхто не чув...

За ним до пекла, мов до моря -
Із весен йду до лютих зим,
Та він зі мною завжди поряд,
Бо я померла разом з ним..."
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Проклята пам'ять стоголоса
В мовчанні дикому кричить.
Аж правда, завжди гола й боса,
Притихла злякано на мить...

Бабусечко. Моя зозуле.
Іще хоч слово нам скажіть.
Ми пам'ятаєм. Не забули,
Що довелося пережить...

Усе було. Давно не стало.
Та знову хочеться туди,
Де ми жили. Що не пропало,
Лиш переплутало сліди...

     -   -   -

ID:  634668
Рубрика: Поезія, Присвячення
дата надходження: 10.01.2016 01:31:03
© дата внесення змiн: 10.01.2016 01:31:03
автор: Наташа Марос

Мені подобається 3 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги


back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Любов Іванова, Анатолій В., Ліна Ланська, Білоозерянська Чайка
Прочитаний усіма відвідувачами (469)
В тому числі авторами сайту (23) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..



КОМЕНТАРІ

Білоозерянська Чайка, 21.11.2021 - 11:31
hi cry зворушливо та тепло про бабусю give_rose
 
Наташа Марос відповів на коментар Білоозерянська Чайка, 21.11.2021 - 17:53
31 17 16 22 Дякую вам, Мариночко, дякую... give_rose give_rose give_rose
 
Любов Іванова, 28.09.2018 - 22:26
Така довершена, правдива, хвилююча, відболіла розповідь про дороге серцю і душі. Шкода, що бабусечка не може промовити слова вдячності за ці рядочки... Але цю вдячність не відчути - просто не можливо... flo26 flo26 flo26 clap clap clap 45 heart
 
Наташа Марос відповів на коментар Любов Іванова, 28.09.2018 - 22:31
31 32 31 Дякую, Любочко, щиро дякую... 45 flo11 flo11 flo11
 
LubovShemet, 13.03.2016 - 08:50
Наташо, цей твір неперевершений, бо це не тільки життя рідних людей, наших родин - це правдива історія багатостраждального украінського народу, історія, яку не можна переписати або забути. Ми повинні знати і шанувати своі корені і передавати майбутнім поколінням цю святу правду свого роду.
Успіхів і гарного весняного настрою!!! 16 flo23 flo18
 
Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не забуваймо ніколи, бо вони того варті... 17 17 17 17 17 17 17
 
геометрія, 15.01.2016 - 18:39
Зачудована, заворожена, оце то поема, оце твір!..
Дякую, Наталочко, бо це поема не лише про вашу бабусю, а й про мою маму, та й про інших згорьованих долею жінок.Дай,Боже, вам натхнення і сили і далі радувать нас своїми прекрасними творами.Прочитаю ще й "Запахло дощем", а ви як буде бажання прочитайте мої "Пілотка" і "Немає з нами тата". flo36 flo31 flo32 flo34
 
Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за такий щирий відгук!!! Прочитала і "Пілотку" і "Немає з нами тата"... Це дуже боляче!!!...
31 17 16 17 16 17 16 17 16 17 16 17 16 17 31
 
іванесса, 15.01.2016 - 13:34
дуже гарно, немов прочитала історію вашого роду, пригадала свою бабусю... і дуже жалкую що мало ми спілкувались, тому що так написати багато не зможу... cry 12
 
Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро Вам!!! Рада візиту!!! Заходьте, коли засумуєте... wink give_rose give_rose give_rose
 
брама, 13.01.2016 - 22:05
Ви розбурхали в мені спогади. give_rose
 
Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за візит і коментар!!! give_rose give_rose give_rose
 
Ліна Ланська, 10.01.2016 - 22:19
Світла їй пам"ять і мої співчуття. 17
 
Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна Вам. give_rose give_rose give_rose
 
Ліна Ланська, 10.01.2016 - 21:58
Поема...просто надзвичайно,Наталочко.
 
Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ліно. Так склалося, що бабуся народилася в різдвяні дні і покинула цей світ теж на другий день Різдва.
31 17 32 17 32 17 32 17 32 17 32 17 31
 
Ганна Верес (Демиденко), 10.01.2016 - 13:54
Наташенько, це шедевр. Молодчинка! Якби ж Ваша бабуся могла прочитати це, мабуть, була би горда, що має таку внучку. Дякую Вам за справжню історію повоєнного села, за зображення удовиної долі.
Я теж маю твір про долю моєї бабусі, якось поміщу. Треба, щоб читали наші діти і внуки, підростаюче покоління, бо у наших бабусь навіть у голові не народжувалось думки, втекти від труднощів, не так як зараз: їдуть кращого життя шукати то в Європу, то ще кудись. Не розумію я тиких і все.
12 12 12 16 19 22 22 ny5
 
Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ганно. Я пригадую, як бабуся щодня(!) вставала о 4-й год. ранку і постійно щось робила. А скільки рушників і картин вишито її руками. Те знедолене покоління не витримало б сьогодення...

17 16 17
 
ТАИСИЯ, 10.01.2016 - 12:49
Весьма достойная и удивительно типичная биография Наташиной бабуси...
О! Сколько нежности, теплоты в этих строчках!
А сколько мельчайших подробностей сохранила память!?
Ведь это всё типичные факты и нелёгкая судьба сельских тружениц, которая теперь стала нашей суровой историей!
Это посвящение - достойный труд с глубоким историческим содержанием...Столько любви, нежности и переживания в каждой строке, что никто не остаётся равнодушным...Наташа! Спасибо! 12 hi flo12 flo01 flo12 flo01 flo12 flo01
 
Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, що відгукнулися. Я справді дуже люблю свою бабусю. На жаль, ми часто забуваємо минуле, ті скалічені війною долі. Можете почитати "Запахло дощем", якщо захочете. Спасибі. 17 16 17
 
Анатолій В., 10.01.2016 - 10:59
12 16 Погоджуюсь з коментарем нижче, дійсно майстерний твір hi flo11 flo11 flo11
 
Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую Вам... 17 16 17
 
vlarin, 10.01.2016 - 08:57
Боже, з якою теплотою Ви все змалювали!!! Просто неперевершено! Ви велика Майстриня. Кожен рядочок, кожне слово, як кіно. Дуже сподобалося.Ще й згадав свою тещу. Ви наче писали портрет з її стражденного життя. Випадково на очі потрапила трудова книжка і я з величезним подивом побачив, що бідна жінка за 44 роки ніколи не була у відпустці.Щиро вдячний Вам, пані Наталочко, за такий щемний екскурс в минуле. give_rose hi
 
Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам, що прочитали... 17 16 17
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  говорити
домінік де україна: - спікати - від англ спік - мілякати - якщо запозичити з грецької
Синонім до слова:  аврора
Родвін: - Треба ж таке придумать ! Смішно :D :D :D :D :D :16: :16: :16: :12: :23: :23: :23: :23: :23:   :icon_flower:   
Синонім до слова:  Навіть
Наумова: - Іноді можна почути такий вислів "ба навіть" Хоча тільки одним "ба" - справді можна замінити "навіть"
Синонім до слова:  Навіть
Городнянський: - [i]«навіть з гумором»[/i] Коли почув я слово [i]«навіть»[/i], То вся моя нехитра пам’ять Думки сплела в косматий пелех! Слів – океан, не видко берег … В думках про [i]«навіть»[/i] - плетениця, Надворі - плю́та, миговиця … А я човном пливу,
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Небесна лава, виверження небесного вулкану
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Аврора - небесна веселка, небесне сяйво, дискотека на небі (жартівливо), зоряне весілля (жартівливо), дві зорі посварилися (жартівливо)
Синонім до слова:  аврора
Master-capt: - Досвітниця. Світаниця. Світанка. Зораниця. Зоранка. Доранниця. Доранка. Боговісниця. Богопромінець.
Синонім до слова:  Навіть
Enol: - люб, аж, аже - це зі забутих слів
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  Навіть
Master-capt: - Слово сполучник "навіть" підсилює відтінок речення, і синонімів немає. Та в нашій мові є схожі відтінки... Хоч би що. Хоть би. Принаймі. Усякому разі. Все-таки. Зокрема. Та ще й. Особливо. Неначе. Проте. Однако.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Навіть
О. Хвечір.: - Чим можна замінити слово "навіть"? У словниках синонімів до цього слова я не знайшов...
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Маргіз: - Твердосплавний жанр, музика не для всіх, чоловіча музика, слабакам у залі не всидіти, музика сильних
Синонім до слова:  метал
Master-capt: - Жесть. Мажор. Набат. Грохот. Грохотон. Вогнемет. Сталевий ритм. Камнепадний жанр.
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Синонім до слова:  Вірний
геометрія: - Вірний, помірний, терплячий, сучасний, гарячий, світлий, уважний, рідний, своєрідний, літній, помітний, елітний,...
Синонім до слова:  Вірний
геометрія: - Вірний, помірний, терплячий, сучасний, гарячий, світлий, уважний, рідний, своєрідний, літній, помітний, елітний,...
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Синонім до слова:  аврора
Enol: - світлограй - це максимум для моєї фантазії
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Мобілізація
Маргіз: - Мобілізація У країні мобілізація – перевірка на патріотизм, єдність, мужність, колективізм, непідробність та силу коду нашої нації.
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - лебедина пісня, перехрестя (осені та зими), рубікон
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Мобілізація
Маргіз: - Мобілізація - солдатозбиралізація
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Бабине літо - пізня осінь, пізнє кохання, зимова вишня, місячна соната, ще не останній танок, жіноче соло, жіночі спогади, вік не має значення, спогади про молодість, відшуміло, відцвіло
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - правдивий, її половинний, не для загалу, терплячий, не перекоти-поле, неперелітний, незальотний
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - Вичитка - робота над помилками
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - Світла, чиста душею та помислами
Синонім до слова:  Мобілізація
Master-capt: - Призив. Рекрут. Рекрутизація. Доукомплект. Резервокомплектація. Резервіровання. Оповіщення. Обороноздатність. Оборономіцність. Оборонозахист. Вистій. Вишкіл. Противостояння.
Синонім до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: - І тут нема фантазії у поетів поки, чи бажання, чи думки)) :42:
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вичитка
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Рахманий
Mattias Genri: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - sliczna...
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Наталя Хаммоуда: - Файна, красна, ладна, привале́бна,гожа...
Синонім до слова:  видих
Наталя Хаммоуда: - Відди́х, зди́х.
Синонім до слова:  Церата
Наталя Хаммоуда: - Клейонка, вощанка, циру́тка, (стеленка і плінка) -- казала моя баба. Не знаю, звідки походження.
Синонім до слова:  Вірний
Eyfiya: - Непохитний
Синонім до слова:  Вірний
levile: - Незрадливий Вірний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верлібр
Андрій Ключ: - Танцпро – танцююча проза
Синонім до слова:  Церата
Олекса Терен: - Обрус.
Знайти несловникові синоніми до слова:  видих
Enol: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Микола Холодов: - Кльова, Класна, Красна.
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Svetoviya: - Ловкенька, так говорила моя прабабця 1909р.н. Черкащина.
Синонім до слова:  Церата
@NN@: - церата- цератка(скатерка) не скатертина, бо то ткана льняна чи бавовняна, оздоблена шитвом чи стрічками, святкова...
Синонім до слова:  Церата
Neteka: - Вощонка
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Олександр Холденко: - Ловка , це вправна , я також з чернігівщини
Синонім до слова:  Церата
dashavsky: - Клейонка.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Церата
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Neteka: - Писана
Синонім до слова:  Вірний
Ніна Колодяжна: - Баннолистий, невід'ємний, прилипкий, невідчіплюваний, завждипоручний, прирослий
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
епіграми з рогами: - ловка (Чернігівщина, Сумщина, Полтавщина)
x
Нові твори
Обрати твори за період:




Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею

Правила щодо cookie