UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ганна Верес (Демиденко): Нема для мене іншого в житті - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Відчуваю споріднену душу. Спасибі й Вам.   
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ніночко. 
Надія Башинська, 08.02.2016 - 19:44
За нас ніхто дорогу цю не пройде...Так. Маємо пройти.І разом!!!   
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Надю. Пройдемо й збудуєм іншу Україну.   
Наталі Калиновська, 06.02.2016 - 23:03
Та як би не стелилися путі,За нас ніхто дорогу цю не пройде... Як глибинно Ви мислите!!! Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, Наталю. Це істина.
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, Людо. 
Шостацька Людмила, 12.01.2016 - 19:07
Ганно,мені не вистачає слів,щоб Вам дякувати так як Ви заслужили своєю творчістю.Так написано як я думаю, тільки не написала.Дякую Вам,зичу здоров'я і натхнення.  
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вам спасибі, Людочко! За розуміння, за добре, тепле слово, за те, що Ви є і думаєте так, як я. І Вам всього найкращого. 
Лана Мащенко, 11.01.2016 - 19:46
Мені інколи здається, що то сама Україна говорить вашими словами, Ганно! Де ви, де вона, я вже не розрізняю. 
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ланочко, Ваші слова - то найвища оцінка, яку я коли-небудь отримувала. Дякую Вам на доброму слові.
Валерій Вітер, 09.01.2016 - 10:28
...Й нема для мене іншого в житті,Як до кінця іти з моїм народом. 
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, Валерію.
Mik (галицька миша), 09.01.2016 - 08:43
  Проникливий, чудовий вiрш, ганночко! Українське самоусвiдомлення кожної людини зараз є головним чинником етнодержавного порятунку. Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Міку. Так, сьогодні це дуже важливо, я вважаю.
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ларисо!
ПВО, 08.01.2016 - 20:15
"Чи то Всевишній про обох забув, Чи доля шлях важкий нам уділила,.." - доказ того, що людина не може бути відділеною від свого народу. Існує, мабуть, залежність одне від одного. Тому патріотизм - це не якийсь пафосний фарс заради визнання, а розуміння цього взаємозв'язку і почуття синовньої відповідальності за долю свого народу. Дякую.
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вікторе, дякую за змістовний і глибокий коментар. Згоджуюсь з кожним Вашим словом. Саме такий взаємозв*язок я справді відчуваю. При чому сильніший він, коли народ у небезпеці. Коли стояв Майдан, я майже не спала, переживала, писала, коли почалася війна, допомагала, чим могла, і знову пишу. Може, моя писанина не така якісна, як хотілось би, але не писати теж не можу, поки не дізнаюся, скільки разів обстріляли, чи є вбиті. сусідка каже, я, мовляв, виключаю, не можу вже слухати, а я не можу не слухати. Думаю, то закладено в людині з космосу. Я Водолій за знаком зодіаку, а таким людям притаманний альтруїзм (бажанна служити іншим). Ми багато чого не можемо пояснити навіть собі. Позавчора в "Новинах" показали похорон 18-річного добровольця, Розповідали односельці, як він рвався туди, як через вікно тікав у Київ на Майдан. Щось же рухало юнаком? Хочу подарувати вам вірш про нього. Він мав… вісімнадцять… Він мав… вісімнадцять… Лише вісімнадцять… Не стане старшим ніколи… На Схід записався… Й там друзям признався: Народжений на Миколу… «Ти будеш багатий,» – Сміялись солдати, Пророчачи щастя-долю… Не знали ще друзі, Що у лісосмузі Зустрінеться він… з бідою… Йому вісімнадцять… Лише вісімнадцять… Відміряно юнакові… Та серце юнацьке Спинилось зненацька, І… випала з рук підкова… І це… в вісімнадцять… Лише в вісімнадцять… Недавно закінчив школу… Його ж дев’ятнадцять Будуть відзначаться У ангелів дружнім колі… Хустину ж чорненьку Носитиме ненька Ще довго… Й після Миколи… Внучаток маленьких, Таких чепурненьких Його… не діжде… ніколи… 7.01.2016. Ще раз дякую Вам.
Світлана Крижановська, 08.01.2016 - 18:21
З патріотизмом йдемо нога в ногу,-Ми є служителі свого лише народу! За патріотизм, пані Ганно ! Браво!!! 
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Світлано! Так і має бути.
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
