Просто дихати небом і твердь відчувати ногами.
Просто променем серця топити байдужості лід.
Не вогнем, не руїнами землю вкривати – садами.
Просто світ цей любити, його рятувати від бід.
Просто їсти свій хліб - хліб насущний, що день нам приносить.
Пити воду життя з щедрих пригорщ праненьки-землі.
Просто міцно плести між серцями-державами троси,
Щоб не рвала війна їх, брехня не купала в золі.
Просто бути ЛЮДЬМИ тим, у кого є тяма і мова.
Не стягати бездумно, ділитись набутим над дах.
Для добра, для краси жити в світі, мов гіль калинова.
Крокувати з усмішкою, сонце лишати в слідах.
"Просто бути ЛЮДЬМИ тим, у кого є тяма і мова"- проста істина,та не проста у виконанні.Хай Бог всіх наставляє на шлях Людяності.З Різдвом Христовим!Божого благословіння!
Жуль Верн сказав устами свого персонажа Філеаса Фоґґа,що розумно використовуваного мінімуму цілком достатньо.Я був узяв це собі за правило,а останнім часом його коли-не-коли порушую.Втім,загалом тримаюся думки,що перевитрати недоцільні в будь-якому випадку.Аби ще й до фанатизму не доходити.Золоту серединку теж шукати не слід.