Зажура і сльози навпіл, уклін й знамення тричі,
уперше без матусі я стрічаю Святий Вечір.
А на столі, як завше вже, узвар, кутя з пшениці,
та ще дванадцять страв пісних, усе те, як годиться.
У Вечір цей, як прийнято, вечеряють ложками.
Залишу їжу на столі, так треба, це ж для мами.
Під образами свічечка тихенько миготить, а
перша зіронька в вікно віщує нам і мерехтить.
Стече поволі віск свічі, і неквапливі речі,
хорошим згадуємо всіх, бо інше – недоречне.
Хай не минає їх і нас Небесна Божа Святість!
Чекаєм нині вже Різдва, на Божу Милість й Радість!
З Різдвом, будьте здорові!
Выддалилась вже зажура на 4 роки..
Вже без матінки-лебідки усі Ваші кроки..
Але память про матусю не зітре й століття
Хай її любов й поради їз небес Вам світять..
Зі святим Різдвом, Танечко! 
