у японців є поняття –
борг увічливості:
доброчинцеві
до решти життя
виявляється у́чта* -
усілякі сердечні почесті
борг добровільної вдячності,
ґречності-чемності
там
за добро не віддячують злом,
але й доброчинець
за по́даний прохачу́ гостинець
неодкупним васа-лом
не вважає свого боржника –
«…ліва рука
не знає, що робить права рука..»
06.01.2016
*у́чта, и, жін., рідко. - Пошана.
В принципі, я з Вами згодна, пані Валю, - якщо йдеться про якусь "глобальну" (суттєву) допомогу, чи от як часто дорослі люблять "допомагати" дитині, коли вона їх про те не просить, і тим самим, звісно, позбавляють її можливості самій чогось навчитися.
А от якщо, наприклад, перед тобою йшла людина і послизнулася, впала, а про допомогу не просить - то що, допомогти підвестися чи просто пройти повз?
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
може та людина сильно вдарилася і.. тому мовчить не просить допомогти... чи впевнена, що має досить сили самостійно підвестися... як чинити - у глобальному смислі - є два хороші способи - діяння і не-діяння... і ні один не гірший з них - (шутка)....
не раз, кидаючись на допомогу нещасному, що розтягнувся на тротуарі, потрапляла у дурні ситуації, коли той нещасний виявлявся матіршинним п"яницею... потім, оглядаючись, бачила, як такі само сердобольні як я отримували і такі само порції - трохи навчило те обережності... не так, щоб мимо пройду, але спочатку з"ясую, чи потребує нещасний допомоги... і чи нещасний він..
ну, ми говоримо про відомі речі, врешті, рішення залежить від кожного
дякую, Анно
Чула таке, що японці не поспішають самі людині на допомогу, щоб не нав"язати отого боргу ввічливості; помагають, коли їх про допомогу попросять. Не знаю, наскільки це правда.
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
єдино правильна позиція - допомагати, коли хтось тієї допомоги просить, тобто - він(вона) її ХОЧЕ, потребує, готовий прийняти... інакше - або насильство - нав"язування власної волі іншому, прихований мотив - влада над іншою людиною, ще - намагання привласнити ту іншу людину, зобов"язавши її, отримати собі "васала"... є багато випадків щирого бажання допомогти - просто так, щоб комусь стало краще - але ж, як правило, від того втрачають обидві сторони: і хоч би в тому втрачають, що одна людина бере на себе чужу ношу, а інша - не отримує свого заслуженого уроку, отже, не вчиться-не росте-не розвивається - не прогресує... і все-одно повернеться назад, щоб потрапити у таку ж ситуацію і самостійно з нею справитися... а найгірше, що отримувачі постійної допомоги ризикують скотитися до паразитування...
ця тема - цілий пласт інформації, я ж - за посильну допомогу (і безкорисливу) всім, хто її потребує і ХОЧЕ отримати... у такому разі людина САМА приймає рішення і свобода її волі не порушується - втручанням із зовні...