На думку спадають часто
Та й сидять "на згадцi"
Надто "бiлi i пухнастi"
Нашi можновладцi.
Дуже владу вони люблять,
Тобто, владнi крiсла,
Душу й совiсть свою гублять,
Аби їх посiсти.
А, щойно вони потраплять
На свої посади -
І на злодійство вже здатні,
І, навiть, на зраду.
Їм байдужi всi iдеї,
Плюють на країну -
Все для своєї кишенi
Й власної родини.
.........
Доки такi "капiтани"
Кораблем кермують,
Не здобудьмо, громадяни,
Нiц ми, окрiм... носу!
Mik (галицька миша) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Нi, руки не мають права опускатися! Точнiше кажучи, ми не маємо права опускати їх! Якщо опустимо, вони взагалi на нашi шиї сядуть.
А за вiдгук - щиро дякую! Й вiтаю Вас iз Жiночим святом!
Mik (галицька миша) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Принаймнi, iснували. Наприклад:
1.К.Ґ.Манерґейм (Фiнляндiя).
2.Ю.Пiлсудський (Польща. Для нас вiн був ворог, але для свого народу - гiдний очiльник.).
3.В.Черчiль (Англiя).
Можна й iнших згадати.
Mik (галицька миша) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую за вiдгук, Лино! А чому ж серця розбитi? Принаймнi, поки - живемо ! Ми - убожiємо, вони - збагачуються! "Середньоукраїнськi" показники - в нормi !
...........