UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Нея: Тільні хмари. Стерня - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Касьян Благоєв, 25.03.2016 - 11:09
а що то ха помоція така з тою справою, що ви на тому буці займаєтесь? для нього, побороти недугу, чи на книги його? розкажіть, коли не є секретом. залучіть, якусь зернину і я маю на запас, але нащо двоногому костур? чи ситому шмат хліба.чекатиму сллова вашого Нея відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вітаю, пане Касьяне. На полі Фейсбук активно йде поширення інформації про хворобу Віктора Васильчука та заклик на допомогу. Він справді дуже потерпає від болю фізичного та безвиході ситуації, в яку втрапили його рідні. Васильчук - член моєї родини, оскільки не маю "сестри-брата", "кума-свата", то він мені компенсує усіх загалом. Віктор гарна людина, всюдисуща й непохитно вірить у добро та перемогу України на фронатах політики, економіки, світового визнання. А зараз - лежить під крапельницями і псує нерви усім, хто поблизу, бо не може рухатися туди, куди його тягне натура. Від сьогодні почали поступати кошти. Відгукнувся Київ, зокрема СП, СЖ України, Народний депутат Арешонков, Львів, Жовква, Житомир, Ростов-на-Дону, як не дивно, але й там поважають і знають Васильчука. Ось такі справи. Гадаю - впораємося з хворою світом і поодинці. Гарного Вам вечора, пане Касьяне. Касьян Благоєв, 24.03.2016 - 21:15
мало повірю: я з тої ж землы, що і ви, я тими ж хворобами - видуманими, реальними - хворію, що і всі інші, я теж ночі з безсонням, буває, розділяю, і чим живу - тим ділюся.але ще й інший вибудовую день і час, людей і обличчя, мотиви і настрої, бо не хлібом і тривогою єдиною, не тільки листом падаючим чи пам"яттю поколінь померлих живу, - а ще їх надіями, фантазіями, сміхом недосміяним, жартом невимовленим, бажаннями, що їм не вдалися... не тримайте гніву на мене за причіпливість, бо ви з тих, хто має життя наповнити тим, чого в ньому ще нама, чи мало, чи спотворене воно кимось, а вам - його до милостивого серця прийняти і втішити. і я на це до вас прийду, і допоможу в міру сил своїх слабких, аби хоч на крихту цей світ покращав, і кожен к ньому знайшов свій дім, теплий і затишний, зі стінами із доброти та дахом любві Нея відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Уклінно дякую, пане Касьяне. Мені так лесно і приємно читати Вас. Наразі розриваюся між Вами та фейсбуком - намагаюся допомгти зібрати кошти дитячому письменнику Віктору Васильчуку. Хворіє, неборака, а це ж так дорого сьогодні. Не вважаю Вас, мудрий пане, причіпливим. Спілкуймося, так мені гарно від того. Касьян Благоєв, 24.03.2016 - 19:56
задаєте думкам мороки - думатись...в цих алегріях певно, мозок заблудиться, так виписали свинцево, бо йому від природи, від генів легкого хочеться, квіткового кортить, і байдуже що з того пустоцвіт буде. а ви змушуєте плоду шукати, а ви - на болюче наступати норовите... Нея відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як вже міркується, пане Касьяне, як вже живеться. Інакше щось не виходить.
Олекса Терен, 13.02.2016 - 09:53
 Прекрасний вірш , який читається на одному подиху з бажанням перечитувати.  
Нея відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, пане Олексо. Лесно отримувати відгуки од Майстрів. Щасти і Вам, і нашій Україні.
Д З В О Н А Р, 03.02.2016 - 09:43
Що це за поет, чи критик з'явився в нас - zang, до якого Ви так "благосклоно" відноситесь?..І за які такі заслуги?.. Д З В О Н А Р, 28.01.2016 - 09:56
"Тільні хмари" - і хто б не сумнівався, що то не корови... А дощ, то напевне парне молоко... І будуть ріки молочні та береги із кіселю - рай на землях України... Ну чому б не побачити рай на Землі. Тим більше, що Україна на це заслужила... І сказав Бог – Хай буде Так!!! 
Нея відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за образний коментар. Наразі бачити рай не вдається - апокаліптична зневіра у майбутнє окреслюється невтішним матеріальним станом. Мо' з весною, щось таки виясниться у думках. І буде так - гарні твори на радість сущому.
Сновида, 28.12.2015 - 23:45
А я просто насолоджувався кожним словом, що його сотворила Ваша рука. А ці образи це просто божественно, я віддався думкам, не вдаючись до детального розгляду зокрема, відчув повну картину. Щасти. 
Нея відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Янголе. Ви занадто переоцінюєте мої можливості. Гарної частини доби.
Нея відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Обіцяю написати взавтра, наразі - святе: родина зібралася ялинку прикрашати.
zang, 28.12.2015 - 16:35
вірш "не налазить на голову": важкий, вузлуватий, похмурий та ескізний; ртуть – звідки взялася? довелося заради неї Божі термометри винаходити; "каланча" – то верховна рада? а тільні хмари – то, мабуть, тупі та байдужі мирні мешканки? а поле тоді що має зображати? – найнижчі верстви населення? стерню можна порівняти з множиною обелісків на поховальному полі, та не з одним обеліском; "знущання до" – так не кажуть
Нея відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Господи, як довго я чекала на Вас, шановний пане критику! Не буду вдаватися до аналізу власних образів - понесе надовго. "Знущання до" - приймаю, поміркую - виправлю, з іншими заувагами не згодна. Читала Ваш "аленіяк" щойно - була подивована негативізмом, що на нього вперіщили. Уламки бачення, чи, приміром, назви думок, з'єднані докупи - екставагантно, мені смакують окремі місцинки. Дякую за коментар. Щасти. Любов Вакуленко, 28.12.2015 - 14:42
Мабуть жару таки забагато, дощ із неба, неначе з відра. Давно треба вже прапор підняти, пора...
Нея відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сподіваюся - стане сили й часу, попри негаразди клімату, щось змінити справжнім Людям. Але коли то станеться... Дякую за відвідини.
|
|
|
||||||||||||||||||||||
