І річ не в тім, що сльози на очах
від холоду чи вітру, від дощу.
Не в тому річ, що знову по ночах
від втоми і від розпачу в душі кричу.
Чи так я жила, чи любила й чи люблю?
Чи не шкодую про теперішнє, що маю?
Повір, я все, що маю трепетливо бережу,
та я боюсь і страх не відпускає...
Хоч річ не втім, що все не так, як хочу,
бо все ж стараюсь, щоб щасливим був ти.
Не в тому річ за ким вуста мої шепочуть,
Бо моя ціль - твій спокій зберегти.
Та як пройти дороги, що життя встелило,
як серце від страждання вберегти...
Забути все - коли й кого любила,
бо річ у тім, що все життя моє -
лиш ти.
"Біда не в тім, що свище вітер лютий,
Що січень на вікні малює мертві квіти,
Біда не в тім, що ти мене не любиш,
Біда, що я тебе не можу розлюбити" (пісня М.Мозгового)
Ваш вірш як продовження...чи повторення...
Оле Чка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
сподіваюсь, що це в хорошому значенні
в будь-якому випадку - вдячна
